Продовжуємо розповіді про минуле Житомира. Виявляється, вистачає 60 років, щоб забути історичні моменти з життя нашого міста. Така доля спіткала Павликівське кладовище, яке стало не просто зруйнованим, але сліпою плямою минулого.
Про це поділився в Facebook історик та краєзнавець Борис Дубман.
Він віднайшов у Національній бібліотеці Польщі фрагмент житомирського плану 1915 року, додав власні спогади та зумів пролити світло на забуте минуле.
“У 19 столітті між Павликівкою та Мальованкою на розі Андреївської (нині Чудновської) та Антоновської (нині вулиця скульптора Олішкевича) було засновано Павликівський цвинтар. Спочатку це було місце поховання померлих від епідемій, але з часом це стало центральним кладовищем мешканців Павликівки, Мальованки, Закамянки та Корбутівки”, - розповідає Борис Дубман.
Також історик зазначає, що це був перший цвинтар у місті з розподілом різних конфесій: православних, католицьких, євреїв та мусульман.
“Пам'ятаю ще в 1950-х роках були гарні пам'ятники з полірованого лабрадориту. На пам'ятниках були написи різними мовами. Павликівське кладовище повністю ліквідовано у 1960-х роках. Вони (радянська міська влада - ред.) наповнили його двометровим шаром землі та побудували професійне училище та спортивний майданчик. Це майже навпроти Технологічного університету”, - додав своїх спогадів Дубман.
60 років минуло, а про існування кладовища забули. Навіть фото не збереглися. Тепер це кладовище можна побачити лише на Житомирському плані 1915 року, єдиний екземпляр якого зберігся в Національній бібліотеці Польщі.
А ось на гуглмапі місце знаходження засипаного кладовища.
