Інформаційний шум навколо продажу старовинного палацу Модеста Єзерського в Житомирській області та ще й в 25 км від Житомира не змусив довго чекати покупця.
Також вартість за 62 тисячі доларів - була більш ніж приємною за маєток. Наразі оголошення на сайті продажу недоступне. Про нового власника поки що нічого невідомо.
Наскільки важливою є ця будівля для історичної спадщини і якою може тепер бути її майбутнє пише Коротко про.
Фото: фейсбук Україна інкогніто
Продавали ще до війни
Попередній господар палацу XIX століття, житомирський чиновник, уже неодноразово намагався позбутися маєтку, що розвалюється під дощами і снігами. Застосування йому він так і не придумав, ремонтом не займався. Так і стояв із дірявим дахом. Від вологи по стінах пішли тріщини. Навіть вікна та двері не забили, що дало змогу мародерам радісно виносити останнє вціліле у палаці: мармурові підвіконня, кахель із грубки. Якимось дивом залишилася паркетна підлога, як не встигли до кінця розібрати й ту саму грубку.
Палац виставляли на продаж ще до війни.
Вигляд палацу був далеко не презентабельний та відверто вимагав великих вкладень. Палац потроху розпадався по окрузі цеглою та осідав у пилюку.
Фото: фейсбук Україна інкогніто
Без даху, вікон та дверей, зате зі світлом та інтернетом
Палац стоїть майже у самому центрі села. Щоправда, помітити його у теплий сезон за густими чагарниками кущів та бур'янів було важко. Та незважаючи на те, що немає ні вікон, ні дверей, сюди, судячи з оголошення, що висіло в мережі, підведено світло, газ і є інтернет.
– Попередній власник не те що не займався його ремонтом, але й не зробив нічого, щоб він хоча б не продовжував руйнуватися, – зазначив краєзнавець, представник громадської організації «Олександрійська скрижаль» Ігор Довбиш. – Це досить цікавий зразок архітектури у «цегляному» стилі історизму. Є елементи готики та неоготики.
Краєзнавець Ігор Довбиш. Фото: ФБ Ігор Довбиш
Маєток збудований у 1892 році і належав місцевому поміщику Модесту Єзерському. У 1913 році власником став російський генерал Веніамін Баскаков. Згодом його орендував польський військовий діяч Франтішек Домбровський. Під час Другої світової війни у будівлі працював військовий шпиталь.
– В один період там навіть планували відкрити церкву, але приміщення для цього не підходили, тому вирішили продати у приватні руки, – кажуть місцеві.
Якимось дивом палац пережив революції та війни, під час яких було зруйновано сотні йому подібних по всій країні. До 1977 року там працювала школа, потім використовувався під літні шкільні табори. Приблизно з 1995 року маєток стояв покинутим, а на початку 2000-х перейшов до приватного власника. Місцеві вважають, що палац купили з метою подальшого перепродажу. Жодних робіт там не проводилося.
Фото: фейсбук Україна інкогніто
Прибирали та латали діри волонтери
Від остаточної руйнації кілька років тому маєток намагалися врятувати волонтери з Житомира: латали дірявий дах, прибрали зали, розчистили територію.
До сьогодні, незважаючи на сумний стан, у палаці вціліла паркетна підлога, ліпнина на стелях (висота стель, до речі, до шести метрів) та кахельна піч. Щоправда, її нижню частину встигли розібрати. Подекуди палац примудрилися розтягнути до фундаменту.
Ціна, за якою його виставили на продаж, це вартість двокімнатної квартири у Житомирі. Для дев'ятикімнатного маєтку (шість залів нагорі і три у підвалі) та 40 соток землі – не такі вже й великі гроші. Також є флігель. 40 соток – це, власне, територія, на якій стоїть палац, та під'їзд до нього. Раніше на додачу обіцяли ще озера з під'їзною дорогою та греблею.
За ідеєю, там можна було б відкрити туристичний центр чи готель, ресторан. Принаймні так пропонувалося в оголошенні.
На думку Ігоря Довбиша, палац більше підходить під приватну дачу. Навколо – сільські будинки, городи.
Згідно з відкритими даними, в Україні наразі є близько пів тисячі палаців та замків у різному стані. За словами істориків, їх було понад п'ять тисяч, але більшість не "дожила" до наших часів. Багато зі списку тих, що залишилися, перебувають у стані руїн. Хоча є маєтки, з якими час обійшовся прихильніше, і вони продовжують радувати туристів і сьогодні. У деяких працюють різні установи.
Після публікації Журналу Житомира про продаж палацу Єзерсього в Іванківцях та про Маєток Терещенків у Денишах: руїни із «солодким присмаком» історії редактори ЖЖ прослідкували долі інших не менш величних колись палаців, які є на території Житомирщини.
Серед них і палац Будзинських-Ярошинських в с. Вигнанка.