Журнал Житомира продовжує розповідати про величну розкіш Житомирської області, яка стає занедбаними руїнами зі сміттям сьогодні. Сьогодні говоримо про історію та падіння палацу Будзиньских-Ярошиньских в с. Вигнанка, що на Любарщині.
Після публікації про продаж палацу Єзерсього в Іванківцях та про Маєток Терещенків у Денишах: руїни із «солодким присмаком» історії редактори ЖЖ прослідкували долі інших не менш величних колись палаців, які є на території Житомирщини.
Серед них і палац Будзиньских-Ярошиньских в с. Вигнанка. Приміщення, яке могло стати родзинкою для туристичних маршрутів чи навіть музеєм, поринуло в занепад та забуття. Поодиноких ентузіастів історії зустрічають облуплені стіни, які прикрашала унікальна ліпнина, вибиті цеглини, сміття та сум від побаченого. А ще ймовірність на його відновлення відверто зводиться до нуля.
Будівлю, яка є в реєстрі пам`яток України, викинули на смітник історії
Історія палацу
Колись село Вигнанка належало до родини Любомирських, пізніше до Будзинських, потім до Ярошинських. З 1895 по 1907 рік маєтком в селі володів дворянин Микола Георгієвич Іващенко.
Архівне фото палацу
У 1907 році будинки поміщицького маєтку і 150 десятин землі викупив поміщик Риньгорт. Цим невеликим маєтком управляв племінник Риньгорта Лєпін Іван Юрійович до 1917 року.
Палац був зведений за часів Будзинських на початку ХІХ ст. Змінив декілька власників, побував школою. Занесений навіть до державного реєстру пам`яток України. Але на сьогодні його стан жахливий.
Після подій 1917 року дивом вцілілий в буремних хвилях протистоянь селян палац було віддано під школу. Діти тут навчалися до Другої Світової війни. Потім загарбниками, як повідомляли свідки, усе було винесено та знищено. Школа відновила своє існування після війни. Було проведено неодноразово ремонт. Тут навчалися діти з сусідніх сел: Махаринець, Коржівки, Ожарівки, Провалівки, Пединок.
Цікаво що останній капітальний ремонт було проведено у середині 80-их. Але вже у 1989 р школярів зустріла нова будівля школи майже в центрі села.
Доля палацу була трагічною
Всього за декілька десятків років будівлю розторощили місцеві жителі. Певно серед них були й ті, хто 10 років відсидів за партою в цьому ж приміщенні.
Зараз стан будівлі аварійний.
Колишня прикраса села стоїть самотньо на пагорбі на в`їзді, наче примара.
Фото: Юлия Усенко
Маршрут з Житомира до палацу
скриншот