Два місяці тому перинатальний центр зачепило вибуховою хвилею від авіаудару. І відтоді пологовий переїхав у підвальне приміщення. Туди ж перенесли палати для перебування вагітних, операційні, пологові зали. Попри сирени, звуки вибухів там вже народилося понад 160 дітей.
Про це у коментарі “Журналу Житомира” розповіла заввідділення в перинатальному центрі Олена Астрейко.
“1 березня о 22:30 авіаударом російського окупанта зруйновано частину нашого центру. Вже наступного дня після бомбардування, напевно, з'їхалося все місто, аби допомогти нам. Спільними зусиллями волонтерів, житомирян, місцевої влади вже протягом дня ми прибрали сміття та закрили вікна від негоди. Ми не могли зупинитися і не працювати, адже медична допомога вагітним повинна надаватися постійно. Тому прийняли рішення обладнати наше резервне підвальне приміщення під тимчасове пологове. Для безпеки пацієнтів в умовах воєнного часу були переоснащені всі резервні підвальні кімнати, створені пологові зали, післяпологові палати, палати для перебування вагітних, реанімаційні відділення та операційна. І вже через тиждень 8 березня знову запрацював наш центр. До нас надходять жінки-переселенки з Бородянки, Києва, Чернігова та Макарова. Здебільшого вагітні народжували передчасно. Зараз в реанімації лежить недоношений хлопчик вагою 970 грамів, який народився у матері-біженки. Взагалі у нас народилося 165 дітей, із них переважна більшість – хлопчики. Як сирен стало менше, то ми почали працювати у відділеннях на поверхах. Проте є такі вагітні, у яких існує загроза передчасних пологів, і їм важко бігати туди-сюди. То вони знаходяться постійно в підвальному приміщенні", – розповіла Олена Астрейко.
Олександра, переселенка, виїхала зі столиці на початку березня. У Житомирі з чоловіком винаймає квартиру. Коли настав час народжувати, приїхала в пологове відділення.
“Це вже моя друга дитина. У мене хлопчик Дамір. Народжувала дуже швидко. Те, що в підвальному підвищенні, мене геть не лякало. Головне, щоб хлопчик був здоровий”, – зауважує жінка.
А от 29-річна Наталія, жителька області, народжувала вперше і довго.
“Тарасика народжували з 5:00 до 15:00. Мені було трішки страшно, проте найбільше хвилювалася не за те, що народжуватиму в укритті. Боялася за здоров’я дитини. Тут, хоч і укриття, але всі умови є. Головне, щоб хороші спеціалісти були поруч”, – розповіла жінка.
