Про це "Журналу Житомира" повідомляє Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.
"Лише на території нашого лісгоспу дикі насадження азалії розповсюджені на майже 30 тисячах гектарів і площі ці незмінні вже сотні років. Всього у нас 7 лісництв, у 6 із них присутній жовтий рододендрон. Як він тут з’явиться, чому "облюбував" поліські болотисті чагарники? Ніхто достеменно не знає. І почувається він у нас, з усього видно, досить комфортно, тому що традиційний його ареал за останні сотні років зовсім не зменшився, хоч і розмножується цей кущ поза участі людини", – розповідає головний лісничий ДП "Ємільчинське лісове господарство" Олександр Мельниченко.
Деякі науковці припускають, що цією територією колись проходив льодовик і саме він заніс сюди насіння азалії і тепер вона є найстарішою лісовою культурою на Поліссі, хоча й не вивченою до кінця.
Довкола азалії існують десятки міфів і легенд, зокрема, про отруйність під час активного цвітіння. І хоча якихось смертельних випадків ніхто ні разу не фіксував, все ж досвідчені пасічники вживати мед, зібраний поблизу цвітіння азалії, не рекомендують.
