17 листопада, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Армія
  • У мирному житті будував куполи для церков, а тепер воює проти окупантів: історія бійця 95-ї бригади

У мирному житті будував куполи для церков, а тепер воює проти окупантів: історія бійця 95-ї бригади

  • Фото: 95 бригада
  • 19 вересня, 2023 9:26

Пресслужба десантно-штурмової бригади продовжує серію розповідей про воїнів славетної 95-ки. Цього разу герой історії – водій мінометного розрахунку Василь.

У мирному житті він будував куполи для церков по всій Україні, а тепер воює на Донбасі проти окупантів.

«Я прийшов в армію влітку минулого року. Все чекав повістку, а потім вже сам прийшов. Вирішив, що маю тут бути. Відібрали в ДШВ, спочатку готували як штурмовика, але зрештою потрапив в мінометний розрахунок. Мені подобається тут, всі вже стали рідними, як сім’я. Свій підрозділ ні на який інший би не поміняв. З ним хочу й Перемогу зустріти», – говорить Василь.

Основна задача десантника підвозити снаряди для розрахунку. І все це треба зробити швидко в умовах, коли майже всі ділянки прострілюються.

«Коли звільняли Харківщину минулого року, то я жив за кермом! О 6 ранку був вже в дорозі, а повертався зі «зміни» – опівночі. За день міг 300-400 снарядів відкатати на нуль!» – згадує події 2022 року водій.

Зараз інтенсивність бойових дій трохи знизилася, проте для Василя роботи завжди вистачить – він має, не зважаючи на умови, доставити «вантаж» швидко туди, де наші мінометники «мінусують» росіян.

«Працюємо і вдень, і вночі. Затемна водій не може увімкнути фари, щоб так не видати себе. Я орієнтуюсь в лісі дуже добре, тому їжджу без світла взагалі у будь-яку пору – хоч буде густющий туман, наосліп довезу! – говорить Василь. – Можливо мені допомагають навички мисливця. Думаю, тому мені досить один раз проїхатися ділянкою і я вже знаю її на пам’ять. Орієнтуюсь у темряві легко й швидко можу підвезти поповнення БК чи вивезти пораненого. На жаль, і таке бувало».

До початку широкомасштабного вторгнення окупантів в Україну Василь робив та зводив куполи над церквами в Броварах, Харкові та Миколаєві. Майстерності роботи з кольоровим металом він вчився в Португалії. Чоловік мріє, щоб жодного ворога не лишилося в Україні й тоді можна буде повернутися до улюбленої роботи.

«Мені байдуже як ми позбудемося окупантів. Будемо гнати їх в шию, а будуть впиратися, то покладемо всіх тут, хай здобрюють землю. Це вже їм на вибір!» – каже десантник.

Поділитись

Новини по темі: