Дорощук Олександр Степанович (20.01.1970 - 16.06.2024 рр)
Олександр Степанович народився в місті Дубно. Тут минули його дитячі й юнацькі роки. Закінчив місцеву школу та професійно-технічне училище за спеціальністю машиніст крана. Далі — строкова військова служба, а згодом праця на різних підприємствах рідного міста. Олександр вирізнявся працьовитістю, чесністю та людяністю, був шанованим у колі колег і знайомих.
Згодом переїхав до Житомира, де працював на будівництві. Його фаховість, відповідальність і доброта мали повагу серед багатьох людей. Він завжди відгукувався на прохання про допомогу, вмів підтримати і словом, і ділом.
Олександр мав щиру, світлу душу — любив природу, риболовлю, захоплювався музикою, майстерно грав на гітарі, був душею компанії. Найбільше цінував родинне тепло, був турботливим чоловіком і батьком, достойним прикладом для своїх дітей.
Коли ворог прийшов на українську землю у 2022 році, Олександр, не вагаючись, добровільно став у лави захисників України. Бо патріотизм і любов до Батьківщини завжди жили в його серці. Він мужньо боронив рідну землю, виявляючи стійкість, відвагу і хоробрість. Був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
Воїн героїчно загинув 16 червня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини. І лише через рік і п’ять місяців Герой повернувся до рідного краю — на щиті. Він повернувся додому не кроками живого солдата, а в тиші скорботи та пошани, як Воїн, що віддав найдорожче — своє життя — за мир і свободу України.
Світла пам’ять про Олександра Степановича назавжди житиме у серцях рідних, близьких, бойових побратимів і друзів.
За інформацією Житомирської міської ради.