На передньому склі — табличка: «За кермом стажист». У кабіні тролейбуса — двоє: досвідчена наставниця-водійка і та, для кого цей маршрут сьогодні перший.
Так починається професійна історія Руслани Ларіної.
Про це пише пресслужба Житомирської міської ради.
Пані Руслана — ВПО. У 2014-му вона разом із синами вимушено приїхала до Житомира з Луганщини. Там працювала на Алчевському металургійному комбінаті. Було звичне життя, робота, плани. Та війна змусила змінити все. Нове місто, новий дім, нові обставини.
"У Житомирі мені надали соціальне житло. Але з роботою було непросто, — згадує. — Працювала оператором в кол-центрах. Влітку підробітки шукала, прибирала квартири... Старший син був студентом технологічного коледжу. Потрібно було платити за навчання".
Бажання стати водійкою тролейбуса вона виношувала чотири роки і таки наважилася піти на навчальний курс водіїв в ТТУ. Бабуся пані Руслани свого часу також була водійкою тролейбуса. Можливо, тому ця професія не здавалася їй чужою. І все ж вирішальним у прийнятті такого рішення було бажання мати стабільну роботу. Сини підтримали: "Мааам, ти ж така наполеглива. Зможеш."
І вона змогла. Позаду — три місяці навчання: теорія, практика, заліки. А також іспит у регіональному сервісному центрі ГСЦ МВС у Житомирській області.
"Навчатися було непросто. Електробезпека, охорона праці, експлуатація тролейбуса — з кожного предмета іспити здавали екзаменаційній комісії. Теорія, ПДР, водіння... Пам’ятаю, як в ТТУ під час навчання мені вперше сказали: «Тепер можна на газ». Я як натиснула — так тиск у мене самої враз і підскочив», — сміється, згадуючи своє перше практичне знайомство з електротранспортом. Це було на майданчику в ТТУ.
Тепер вона на маршруті №1А і вперше кермує тролейбусом, перевозячи пасажирів під наглядом досвідченої водійки-інструкторки.
Так проходить стажування водіїв, які нещодавно завершили навчальний курс у ТТУ.
"Хвилююся, — зізнається пані Руслана. — Бо усвідомлюю, наскільки відповідальною є ця робота. На деяких зупинках сьогодні пасажирів дуже багато. На кожного треба подивитися і в бічне дзеркало, і в салоні. Велика відповідальність на водієві — за кожного пасажира, за безпеку руху, за дотримання графіка".
"Хвилювання в перші дні — це нормально. Ця робота вимагає максимальної уважності та зосередженості", — водійка-інструкторка з 20-річним досвідом Ірина Мартиненко підтримує стажистку, у якої досвіду кермування електротранспортом ще немає. Однак є мета і бажання, а це не менш важливо для руху вперед.
Водійка-початківиця каже, що особливих відкриттів у цій справі для неї поки немає.
"Хіба що те, що, виявляється, разом із тролейбусом і ти буквально «на прив’язі», — жартує. — Тролейбус прив’язаний до контактної мережі, а водій — до свого маршруту".
КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» запрошує охочих долучитися до команди водіїв. Навчання — безоплатне. Гарантовані офіційне працевлаштування, стабільний графік і заробітна плата. Під час навчання майбутні водії щомісяця отримують 8 000 грн. Деталі — за телефоном: (0412) 33- 30-20 або за адресою: вул. Вітрука, 11 каб. 207.
На фото: Руслана Ларіна під час стажування та на врученні свідоцтва державного зразка водія тролейбуса III класу (випускниці навчальної групи).
Журнал Житомира писав, що група водіїв тролейбусів завершила навчання у Житомирі: відкрито набір на новий курс.
Житомирське ТТУ запрошує чоловіків та жінок на курси водіїв тролейбусів.