Графіті роботи з підписом «Кугут»: від здивування до челленджей в Instagram

21 січня, 2019 17:47

Житомир це не Лондон, не Берлін і навіть не Київ. Сюди не з'їжджаються зірки стріт-арт сцени, щоб зробити стіни міста галереєю під відкритим небом. Проте, в останні роки наше місто стає якоюсь лабораторією унікальних графіті стилів і почерків. І якщо декілька років назад можна було виділити лише одного райтера-каліграфа, то тепер це не так.

Ви вже знайомі з легальними роботами Діми Краба, автора проектів «Житомир у орнаменті» і «Українська абетка міста». Унікальні техніка і бачення, які він удосконалював роками, знайшли відображення в найбільшому муралі міста «Трісвіт». Далі буде ще більш грандіозніше і досконаліше. Цілком очевидно, що ми можемо сказати: це наш стиль, неповторний.

Але нелегальний малюнок в Житомирі був завжди прісним і нудним. Поки, приблизно рік тому, не стали звертати на себе увагу роботи з підписом "Кугут". На стінах, заборах, силових і телефонних щитках, на інших площинах стали з'являтися чудернацьки пики з підписом.

Хтось був захоплений, хтось сердився на «вандала», хтось проектував на себе і бачив в цьому виклик. І буквально за рік сприйняття змінювалося від здивування до челленджей в Instagram. І цей образ злився з містом, з його фрагментами і нісенітницями, наповнивши їх новим змістом.

Справжнє явище, ємне в лаконічності, дзвінке гостре, але яке не ранить. Незручне, але наповнює стіни якимось суперечливою чарівністю моменту.

Далі слово автору блогу Нотатки про Житомир.

Именно так я и пытался для вас это снимать, вырывая из контекста, делая из этого сцены сюжета.

Кугут.

Эти линии, выведенные в портреты за секунды или считанные минуты, как будто листы манифеста, которыми оклеили город.

Вам кажется, что так может любой ребёнок? Тогда просто возьмите в руки маркер и лист бумаги и попробуйте это повторить.

Попробуйте создать такой же простой, понятный и узнаваемый образ. И так, чтобы это играло в унисон с квадратными метрами вокруг.

Это как будто глуманат натрия, только для стен. Что было пресным до тошноты, стало ярким.

Кугут.

Всего пять букв и унылое становится авангардом.

Что-то котэ приуныл.

Во второй половине года образ поменялся.

Теперь больше не король.

А человек и третьего подъезда.

Кугут.

Кто-то такой знакомый.

И не очень.

Без этого всё было бы по-другому.

Кугут.

Совсем.

Правда.

На этом снимке последняя работа, что найдена в ушедшем году.

Кугут.

Если в графике были намёки на умения, которые можно было списать на аматорское везение, скрытый талант и экспрессию, то когда я увидел стикеры Кугута — не осталось сомнений. Всё не просто, этот человек профессионал, не любитель.