У другу неділю травня в Україні відзначають День матері. Це свято, коли ми висловлюємо подяку та шану тим, хто дав життя і безумовну любов. В умовах війни народження дитини стає викликом, який вимагає надзвичайної сили й стійкості.
Журнал Житомира відвідав Житомирський обласний перинатальний центр.
Безпека під час повітряної тривоги
Під час повітряної тривоги всі пацієнти — вагітні жінки та породіллі — негайно евакуюються в сховище. У разі, якщо тривога збігається з початком пологів, в укритті облаштована спеціальна пологова зала. Додатково відведена операційна, де можуть проводитися необхідні медичні втручання. Про це насамперед розповідає медична директорка Житомирського обласного перинатального центру Олена Астрейко.
Фото: Роман Котиков/Журнал Житомира
1 березня 2022 року Житомир зазнав авіаудару, що призвів до часткового руйнування приміщення перинатального центру. Саме тому працювали в укритті майже рік.
«В укритті все належним чином облаштовано: палати, ліжка, дитячі ліжечка. Там є тепло- та водопостачання, електрика, достатня кількість санітарних вузлів. Там є все для того, щоб ми могли повноцінно працювати, так як і на поверхах», — каже Олена Астрейко.
Пологи у час тривоги
Спуск в укриття можливий лише на першому періоді пологів — до потуг. Також перехід у сховище не здійснюється, якщо жінка народжує під епідуральною анестезією, адже це обмежує її рухливість.
«У пологах бувають такі ситуації, коли лунає тривога і треба спускатися в укриття, але акушерська ситуація не дозволяє цього зробити. Жінка вже не може пересуватися сходами, а під час тривоги користуватися ліфтом небезпечно, тому вони всі відключаються. У таких випадках доводиться залишатися на верхніх поверхах. У нас є спеціальні ліжка-трансформери та фетомонітори, які можна вивезти в коридор. Ми розташовуємо їх за двома стінами, які захищають, та приймаємо пологи в таких умовах», — розповідає медична медична директорка.
Безпека усіх учасників пологів - у пріоритеті.
«Якщо, наприклад, жінка тільки-но народила і лунає сирена, ми вивозимо її в коридор, стараючись при цьому зменшити кількість осіб на поверху. Тато з дитиною спускаються у сховище», — додає вона.
Як війна змінила породіль
Надія Петрівна Метушевська має 42 роки стажу роботи у акушерстві. Вона зауважила, що жінки, які народжували у мирний час та під час повномасштабної війни, відрізняються передусім поглядом. У їхніх очах - висока тривога.
«Мабуть, найекстремальнішою ситуацією під час пологів був момент, коли поблизу нашого перинатального центру впала бомба. Під час цього бомбардування народжувала жінка. Ми приймали пологи в укритті. З перших днів війни всі ми, наше керівництво, директор і лікарі облаштовували сховище. Це все було незвично, страшно. Ми ніколи не жили під час війни, тому не знали, як треба, але намагалися зробити все правильно», — поділилася своїми спогадами Надія Метушевська.
Фото: Журнал Житомира
Надмірна психологічна напруга потребує належної уваги та підтримки з боку спеціалістів.
«Психоемоційний стан цих жінок відчутно відрізняється від того, що був до війни. Як тільки жінка завагітніла, вона відчуває зміни у своєму самопочутті, умовах життя, світогляді та сприйнятті навколишнього середовища. В умовах війни на цей стан накладаються ще й переживання про те, як будуть розвиватися події на фронті, чи зможе вона нормально виносити дитину та отримати необхідну медичну допомогу під час пологів. Окрім цього, жінки також хвилюються за безпеку своїх близьких та рідних. Все це є додатковим навантаженням для майбутніх матерів», — розповідає Олена Астрейко.
Вагітних вчать піклуватися про психологічне здоров'я
На базі перинатального центру працює психологічний кабінет. Тут майбутні матері отримують навчання з психологічної самодопомоги, щоб у разі потреби вміти знаходити способи подолання стресів, надмірної тривоги та переживань.
Про це нам розповіла клінічний психолог перинатального центру Ірина Петрівна Штиль, яка працює там понад 20 років.
«Наші жінки дуже полюбляють техніку дихання «по долонці». Також на заняттях ми вчимо їх техніці «безпечне місце»: пропонуємо жінкам створити в уяві таке місце, де їм затишно, безпечно, комфортно. Потім воно стає їх ресурсним місцем. Це та допомога, звідки вони можуть черпати сили. І, звісно, весь медичний персонал орієнтований на те, щоб жінки почували себе в безпеці та могли народжувати діток в нормальних умовах», — поділилася з нами психологиня.
Фото: Журнал Житомира
Як долають післяпологову депресію у воєнний час
Вагітні, які стають на облік, проходять обстеження у лікаря акушера-гінеколога і заповнюють шкалу післяпологової депресії, відому як Единбурзька шкала.
«Вона заповнюється жінкою під час вагітності й на ранніх термінах також. Якщо під час підрахунку результатів лікар має підозру, що у жінки може бути післяпологова депресія, то вона направляється безпосередньо на консультацію до психолога. Ми намагаємось попередити післяпологову депресію профілактично – психоосвітньою роботою. Але, звісно, бувають різні випадки, тому роботи для психологів вистачає», — розповідає Ірина Штиль.
Чисельність вагітних, чиї чоловіки були поранені чи загинули на фронті, збільшилась. Заклад надає комплексну підтримку таким жінкам. Команда фахівців, включаючи лікарів, акушерів-гінекологів, неонатологів, медсестер та психологів, співпрацює з організацією ЮНІСЕФ, кризовим психологом і соціальним працівником, щоб забезпечити жінкам не лише медичну, але й психологічну підтримку.
Фото: Журнал Житомира
Після виписки жінок супроводжують працівники соціальної служби та психолог. З перинатальним центром співпрацюють благодійних організації, які також надають підтримку.
Журнал Житомира вже писав про те, як виглядає відремонтований перинатальний центр у Житомирі.
Зростання народжуваності та приплив переселенок – як народжувати у Житомирському перинатальному центрі.