3 березня, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Технології
  • Прапор на орбіті Місяця та презентація України через космос, - житомирянин і засновник Spacebit Павло Танасюк

Прапор на орбіті Місяця та презентація України через космос, - житомирянин і засновник Spacebit Павло Танасюк

  • Фото: Павло Танасюк
  • 11 лютого, 2024 17:35

Засновник компанії з розробки роботів для дослідження місячної поверхні Spacebit Павло Танасюк розповів УНІАН, чи зможе Україна посісти своє місце на Місяці та навіщо вже зараз везти туди український прапор.

Наприкінці січня на Місяць мав опуститись посадковий модуль з українським прапором на борту. Один з учасників місії — приватна британсько-українська компанія Spacebit, яку заснував житомирянин Павло Танасюк. Компанія займається зокрема розробкою та виробництвом роботів для дослідження місячної поверхні. Особливий предмет для гордості - місяцехід Asagumo, який пересувається на чотирьох "лапах", а також прилади для дослідження рівня радіації, розроблені українськими спеціалістами.

На жаль, ракета Vulcan Centaur не досягла мети, наш прапор не долетів до Місяця, але побував на його орбіті. В інтерв'ю Павло Танасюк розповів, чому важливо у світі говорити про Україну не лише у прив’язці до війни та чому Ілон Маск дратує українців "простими рішеннями" її закінчення.

Фото: Павла Танасюка

Павле, я розумію, що поки що рано запитувати про причини невдачі вашої останньої місії на Місяць. Але впевнений, що вже відомо про всі деталі провалу російського проекту "Луна-25". Чому ця станція торік розбилась?

 

Вони від самого початку все робили не так. Прийняли надто амбіційне рішення - летіти на Південний полюс, і не впоралися із цим складним завданням.

По-перше, розрахунки робили для ракети "Протон", але її перестали випускати. Довелося запускати модуль на менш потужному "Союзі", і не змогли розрахувати паливо, щоб задати правильну траєкторію.

По-друге, виникли проблеми з орієнтацією (у просторі, – ред), бо використовували свої прилади, а не Європейського космічного агентства. Крім того, у них не було наземних станцій у різних країнах (США, Австралії). І були помилки у розрахунках посадки на Місяць.

Можливо, шанс зробити посадку на екваторі у них і був, але місію знищило ідеологічне рішення. Їм треба було змінювати плани. Але як це зробити, коли летять американці та треба займати місце, ставити прапор, щоби "забити" за собою майданчик?

Коли ми у 21-му році зробили заяву, що летимо з українським прапором, тодішній керівник "Роскосмосу" Рогозін написав щось типу: "Багаті українці летять на Місяць, але ми не будемо з ними змагатись. Полетимо, коли буде потрібно". Він цей твіт видалив, але через якийсь час після цієї заяви його звільнили. Наступні сказали: "Треба на Місяць якнайшвидше"…

"Луна-25" – для мене була, як подарунок, бо це трапилось між моїм днем народження та Днем прапора.

Ви сказали: "Забити" за собою майданчик". Встановлення прапора на Місяці дає якесь право на володіння космічною територією?

 

Космічне право було розроблено ще у 50-60 роках. Договір про космос підписали США, Велика Британія та Радянський Союз. З часом приєднались ще понад 100 країн. Крім того, була "Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах", але її не підписали країни, які мають великі космічні програми. І зараз, згідно з космічним правом, держава не може займати місце на іншій планеті. Але якщо це робить приватна компанія, вона може розробляти корисні копалини.

З розмов, які ми чуємо у космічних агенціях Європи та США, розміщення прапора на Місяці дуже важливе. Скоріш за все, це допоможе у майбутньому. Наш зроблений з алюмінію, покритий тонким шаром золота та спеціальною фарбою. Такі матеріали можуть зберігатися на Місяці декілька тисяч років.

Фото: Павла Танасюка

Які країни конкурують зараз у Місячних перегонах?

 

Китай на першому місці. Він зміг не лише зробити посадку на зворотному боці Місяця, а й доставити на Землю проби ґрунту. Такого ніхто не робив вже кілька десятків років. За ним - Індія, яка майже щодня запускає ракети, нещодавно був морський старт.

Ми не знаємо, скільки грошей витрачає Китай, але Індія використовує відносно невеликі кошти. Остання місія на Місяць обійшлася в 150 млн доларів, і це включно з ракетою, з розробкою посадкового модуля. Це дуже мала сума (наша місія була дорожчою). Але це показує, чому NASA дозволяє приватним компаніям літати на Місяць. Мета – зробити таки польоти дешевшими.

Заплановано, що наступна місія, до якої долучиться наша компанія, відбудеться ще у 2024-му році. Ми плануємо відправити робота-павука. Це один із наших найцікавіших проектів. Він вимірює температуру та радіацію, досліджує кратери, має невеликий спектральний сенсор. Дані, які зможе отримати цей робот, є дуже корисними для наступних місій, коли заплановано уже доставку людей на Місяць.

Крім того, ми розробляємо посадкові модулі нового типу, завдяки яким можна ефективніше приземлятися на поверхню планети.

І які прогнози, коли на Місяці буде перша база астронавтів?

 

Після того, як у польоті нашої першої місії з’явились проблеми, NASA оголосило, що висадка астронавтів затримується мінімум на рік. Можна сказати, що ми - частинка місії "Артеміда" (місію "Артеміда-3" планують на вересень 2026-го, – ред). Бо NASA потрібно знати: якій рівень радіації на Місяці, які там ґрунти. Наші модулі відправляються приблизно туди, де у майбутньому планується висадка астронавтів.

В США у мене є друг - Майк Пенс, він казав: "Америка летить на Місяць, щоб залишитись". Є плани, що за 8-10 років частина астронавтів буде жити на орбітальній станції, частина - на поверхні. Але на Місяці ніч триває 15 земних діб, не зрозуміло, як її пережити, як підтримувати базу. Ми не зможемо підігрівати її радіоактивними матеріалами, як це було з місію "Voyager". Треба шукати інші принципи.

Свого часу Україна увійшла до міжнародної асоціації Moon village, але це не значить що ми можемо автоматично брати участь у програмах. Підпис ми поставили, але більш нічого не робимо. Ніякого модуля, ніякої частини станції Україні не доручили робити, хоча шанси отримати цю роботу були. Треба дивитись, що Україна може запропонувати для наступного етапу. Можливо це буде паливо, можливо, ще щось…

Все це дуже цікаво та важливо, але я думаю, що зараз слово "ракета" для переважної кількості українців - це не про космос. Як можна зараз думати про інші планети, а не про війну?

 

Тут є два моменти. По-перше, ми не повинні втрачати свої кадри. Війна закінчиться, я вірю, що скоро буде наша Перемога. Нам потрібно тримати космічний потенціал.

По-друге, на жаль, світ втрачає інтерес до нас. Але втома не від України, втома від меседжів, пов’язаних тільки з війною. Їх треба "перемішувати" з потужними новинами про інші речі, адже такі позитивні моменти допомагають подолати ту втому. Космос – це новий кут, під яким ми презентуємо Україну, бо постійно чують лише про війну. Новий меседж, не пов'язаний з бойовими діями, обстрілами - це дуже важливо.

Фото: Павла Танасюка

Як історія з прапором України на Місяці?

 

Ідея з відправкою нашого прапора на Місяць виникла ще до війни, але зараз стала ще актуальнішою. Прапор – символ нашої державності, майбутньої перемоги. Відправка прапора на Місяці вписується у наш воєнний час. Прапор летить на Місяць, до якого Росія не може дістатися. Це дуже потужний символ, і хочеться, щоб люди про це знали.

Якщо ми заговорили про те, як Захід сприймає повномасштабну війну, запитаю про Ілона Маска. Ви з ним знайомі? Звідки в нього такі, скажімо так, дивні пости про Україну?

 

Я його бачив двічі. Перший раз у 2014-му, коли ми запускали наш супутник на його ракеті, останній раз - за кілька місяців до повномасштабної війни. Це було дуже швидке спілкування, але уявлення про нього я маю. Якщо говорити про його висловлювання, є дві причини. Він дивиться на людство, як на вид, хоче, щоб воно мало максимальний потенціал, варіант вжити.

Він бачить екзистенційні ризики, ймовірність того, що людство може загинути. Ілон Маск вважає, що має моральне право принести в жертву Україну, але дати шанс людству. Не ризикувати, бо Росія має ядерне озброєння. Він згладжує кути. Але, ви бачите, що при цьому він дуже допомагає Україні, перший час взагалі допомагав безплатно.

У нас - інший кут зору. Нам треба захищати країну, ми думаємо про те, щоб зберегти ідентичність. Це інша уява про ризики, ніж у багатої людини, яка мріє про Марс та живе у країні, яка добре захищена.

Космос – це прибутковий бізнес?

 

Ми намагаємось комерціалізувати дані, які отримуємо, до них досить великий інтерес. Але, космос як бізнес – довгостроковий процес. Колись ми будемо видобувати на Місяці корисні копалини, але до цього ще 10-15 років, треба залишитись на ринку до часу, коли все буде добре. Багато всього залежить від того, чи є на Місяці вода. Вона наче має бути на Південному полюсі, але її ще не бачили, не тримали у руках.

Фото: Павла Танасюка

Розгорніть думку про корисні копалини, які можна видобувати на Місяці.

 

Для термоядерного синтезу потрібен Гелій-3. Його мало на поверхні Землі, але достатньо на Місяці. Там є багато чого іншого. Місяць мільярди років бомбардувався метеоритами, які могли складатись зі срібла, золота, платини, алмазів. Як корисні копалини розподілені, ми не знаємо, бо все прикриває шар пилу. Тому одна з наступних місій буде включати буріння.

Завдання таких місій як наша, у тому числі, збирати дані щодо геології. Тому всі летять до різних куточків, треба вивчити супутник Землі максимально. У цьому році NASA планує запустити на Місяці великого потужного робота "VIPER". Він може дати відповідь: "У якій формі там є вода?". Від цього залежить, чи зможемо ми видобувати кисень, водень, чи зможемо заправляти ракети. Ця інформація дуже важлива.

Ви не думали, що вашого робота-павука Asagumo можна використовувати і на Землі, в Україні? Він відносно невеликий, вміє рухатися по місцевості змінного рельєфу... Якщо на нього встановити камеру, то можна використовувати для розвідки, або переробити для мінування. Як ви вважаєте, чи можна зробити ваші космічні технології – військовими?

 

Дякую за підказку. Ми про це думали, є ідеї, як це можна застосувати. На даний час технології, які ми маємо – не подвійного призначення, вони напряму не можуть бути використані для такого. Але концептуально можна розробити щось нове на такому ж принципі. Думаю, що найближчим часом ми щось запропонуємо.

Автор Влад Абрамов

Поділитись

Новини по темі: