Споконвіку українці не святкували «масляницю». Старовинне українське свято, що зародилось ще задовго до християнства, на території сучасної України називалось Масниця або Колодій.
Про це нагадує екскурсовод Тетяна Литвин.
«Сьогодні декілька разів у стрічках соціальних мереж потрапляла на рекламу заходів до Масляної, де організатори збираються пекти млинці або ними пригощати людей. Пекти та їсти млинці на Масляну - це не українська традиція! Так само як і традиція лізти "стенка на стенку". Це "культура" з далеких болот, до яких ми не маємо ніякого стосунку!», — йдеться у повідомленні пані Тетяни.
Свято Колодія відзначається наприкінці зими, оскільки слов'яни вірили, що воно символізує зустріч весни. Сьогодні це свято прийнято відзначати 20-26 лютого, за тиждень до Великого посту.
Які обряди супроводжували свято Колодія
Одним з головних атрибутів свята була колода. З нею за тиждень святкування Колодія проводили декілька обрядів. У понеділок розігрували «народження» колодки та так, щоб животи боліли від реготу. Заміжні жінки збирались у місцевому шинку і ставили смішні сценки, головною героїнею яких і була колодка. У неділю колодка помирала. Її кидали до печі, а «поминки» теж відбувались із гумором.
Фото: Євген Шилов
Фото: музей "Мамаєва Слобода"
Ще однією традицією на Колодія було привʼязування колодок до ніг неодружених хлопців. Наші предки вірили, що в природі все існує в гармонії — жінка та чоловік повинні створювати пару та народжувати потомство. Чоловіки, які ж забарились з одруженням, певним чином порушують цю гармонію.
Заміжні жінки ходили селом від хати до хати на гостину до чоловіків, які довго не зважувалися на весілля або перебирали дівчатами, і влаштовували парубкам-одинакам справжнісінький булінг: сварили, допитувались, чому «крутить» дівками, коли нарешті зважиться родину створити. Якщо хлопець хотів відкупитись — пригощав молодиць, ставив могорич і обіцяв одружитися цього ж року. А якщо ні — до його ноги чіпляли дровиняку на мотузці. Бувало, що хлопці тікали з хати, побачивши панянок з колодками в руках. Тоді колодку запросто могли на ногу батька чи матері почепити: «А чом це ви так довго не одружуєте дітей?».
Фото: Словаччина, до 1940 року
Також на свято Колодія дівчата могли вішати собі на груди маленьку колоду, прикрашену квітами та стрічками. Така прикраса служила парубку сигналом про те, що дівчина його вподобала.
Традиційні українські страви на Колодія чи Масницю
На українську масницю ніхто не пік млинці, а тим паче оладки. Традиційно на це свято наші пращури ліпили вареники. Начинка могла бути як солодкою, так і солоною. Частіше ліпили вареники з сиром.
Про це згадав і відомий кухар Євген Клопотенко.
«Це свято має багато назв — Масниця, Масляна, Сиропуст, Колодій. І у вас точно, напевно, асоціюється з млинцями. Але, традиційно, українці в цей час готували всякі страви з молочних продуктів: сиру, сметани, масла. А ще — ліпили багато вареників. Я завжди кажу, що наше треба памʼятати і готувати. Тому давайте цього року на Масницю зробимо рідненькі вареники з сиром», — йдеться у повідомленні.
Фото: Євген Клопотенко
Чи спалювали наші предки опудало на Масницю
Обряд спалення опудала Зими до нас теж прийшов від північного сусіда, оскільки на території Україні в час святкування Масниці вже було тепло та безсніжно.
Звичайно, з ціллю обʼєднати два «братніх» народи, радянська влада навʼязувала саме російські традиції святкування Масниці, через що ми забули свої власні. На жаль, дехто й справді повірив у спільність з російською культурою та відсутність власних традицій. Сьогодні ж ми руйнуємо скрепи з болотною «культурою» та відроджуємо свої давні чудові традиції.
Фото: 5 канал