Свою службу в ДСНС Влад Тарасюк розпочав у 2023 році. Одного разу він став свідком пожежі у рідному Житомирі, побачив як рятувальники без страху йшли в полум’я. «Саме тоді зрозумів, що хочу бути одним із них», – пригадує Влад.
Про його шлях пише пресслужба Головного управління ДСНС України в Житомирській області.
Після навчання в Міжрегіональному центрі швидкого реагування ДСНС України він приєднався до підрозділу рятувальників-хіміків. Це фахівці, які працюють із хімічними, біологічними та радіаційними загрозами. Їхні яскраві захисні костюми – не для стилю, а для безпеки. Бо часто доводиться мати справу з отруйними речовинами, зараженням чи невидимими ворогами у повітрі.
Саме ці рятувальники першими прибувають на місце, щоб оцінити ризики та мінімізувати небезпеку для людей. Вони працюють із ртуттю, хлором, чадним газом, токсичними залишками – у тих умовах, де кожна секунда має значення, а знання та точність вирішують усе.
Робочий графік Влада – доба через три. На виїзди він вирушає у спеціально обладнаному автомобілі, де є все необхідне для проведення хімічної та радіаційної розвідки.
Одне з останніх залучень, у якому брав участь сталося 2 липня в одному із сіл Житомирського району. Після двох вибухів загинуло двоє людей і ще багато постраждали. Тоді рятувальники працювали під завалами, проводили розвідку, оцінювали ризики. Серед них був і Влад.
«У такі моменти ти не думаєш про страх. Є завдання – є люди, яким потрібна допомога», – каже він.
Окрім ліквідації надзвичайних подій, Влад щороку обстежує навчальні заклади області перед проведенням НМТ, а також виїжджає на виклики населення – найчастіше це випадки з розбитими термометрами.
Про свій колектив він говорить із великою гордістю та вдячністю: «Мій колектив – це джерело сили. Люди поруч завжди готові прийти на допомогу: без сумнівів, без страху, з повною самовіддачею».
Влад одружений і виховує семирічного сина. Попри складність служби, він активно бере участь у житті дитини. Вони справжні друзі: «Я хочу, щоб мій син ніколи не бачив того, з чим доводиться стикатися мені. І я зроблю для цього все, що в моїх силах».
Раніше писали про «Його стихія — висота»: історія рятувальника-верхолаза з Житомирщини Дмитра Гребенюка.