12 січня в Україні відзначається День українського політв`язня. Така традиція була запроваджена в 1975 році в Мордовських таборах з ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму.
Про це розповідає Український інститут національної пам'яті.
Відтоді в цей день щороку згадуються українці, які постраждали за свої політичні переконання і прагнення бути вільними.
Фото Вячеслава Чорновола із його кримінальної справи 1972 року. Фото: www.radiosvoboda.org
День12 січня обраний не випадково – саме 12 січня 1972 року, після різдвяних вертепів, почалася так звана "друга хвиля погрому української інтелігенції", яка, фактично, поклала край руху шістдесятників. Тоді протягом кількох днів у Києві та Львові були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше – Ігор Калинець та інші.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом же, за даними Харківської правозахисної групи, у 1972-1974 роках було проведено більше тисячі обшуків, заарештовано 193 людини, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.
За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень.
Загалом боротьба радянського режиму з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-тих років. Активізація національно-культурного життя після смерті Сталіна, поява руху шістдесятників налякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоби придушити дисидентський рух. Лише за період "хрущовської відлиги" — з 1954 до 1964 року, було заарештовано майже 800 людей за так звану "антирадянську діяльність".
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня, в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти заарештували понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Святкування Різдва в домі Садовських. Стоять зліва направо: Любомира Попадюк, Василь Стус, Олена Антонів, Ірина Калинець, Марія й Ганна Садовські, Михайло Горинь. Сидять – Стефанія Шабатура («циган»), Мар’ян Гатало, Олександр Кузьменко. Львів, 1 січня 1972 року. Фото: www.radiosvoboda.org
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році сам термін "політв'язень" став не таким конкретним, як був раніше. Бо раніше до повномасштабного вторгнення було 130-170 українських громадян ув'язнених росіянами за політичними мотивами. І правозахисники розуміли, що це цивільні люди, які жили своє життя і за те, що вони там десь пост написали чи на мітинг вийшли — їх ув'язнили.
Після повномасштабного вторгнення рф цивільних в ув'язненні тисячі.