В історії своєрідне почуття гумору. Наприкінці зими 2022 року в Звягелі на Житомирщині демонтували радянську гармату, направлену в бік Європи. Тамтешні вмільці переробили її на діючу зброю: зі стволом від сучасної, трофейної БМП росіян.
"Колись чекали, що ворог із Заходу прийде, – усміхається Віктор Бусленко, голова осередку Всеукраїнського братства ОУН-УПА. – Тепер те, що треба: гармата у нас в теробороні готова зустріти російського окупанта".
Від 1795-го до 2022 року стародавнє містечко на берегах річки Случ носило імперську назву "Новоград-Волинський".
Звягелем воно стало знов лише після повномасштабного вторгнення РФ.
Стараннями місцевих патріотів Леніна в Звягелі прибрали, коли це ще не було мейнстримом – влітку 2013-го. На фасадах будинків у різні часи з'являлися пам'ятні таблички Донцову, Коновальцю. А серед перейменованих вулиць є такі, що названі на честь Степана Бандери, Романа Шухевича та полку "Азов".
Ті, в кого коротка пам'ять, сприймають зміни в Звягелі як політичну кон'юнктуру. В місті, де за часів СРСР було багато військових, де досі живуть сім'ї колишніх армійців з усього Союзу, все, що не пов'язано з Росією, ще викликає в когось душевне тертя. Але для тих, хто знає історію, саме проросійськість є неприродною там, де залишився фундамент фортеці Костянтина Острозького. Де народилася Леся Українка та генерал Залужний. Де серед свіжих військових могил спочиває Герой України Андрій Верхогляд.
Як відбувається деколонізація міста? Чому Олену Пчілку, матір Лесі, називають "мамою українського націоналізму"? Та яким місцеві бачать Звягель більше – містом Лесі Українки чи Валерія Залужного? В репортажі УП.