Мокрі й обурені житомиряни традиційно звинувачують в своїх негараздах міську владу. Чиновники ж виправдовуються, що роблять все можливе, але зливова каналізаційна мережа не справляється. І в свою чергу дорікають житомирянам, що ті викидають в лівнівки всякий непотріб — папірці, пакети, цигарки, пластикові пляшки. Решітки забиваються скошеною та не прибраною травою, опалим листям та іншим сміттям.
Робітники КП «Експлуатація штучних споруд» Житомирської міської ради запевняють, що в деяких проблемних місцях чистять решітки по чотири рази на рік. А взагалі в місті є 24 таких проблемних ділянки — вулиця Хлібна, район Промавтоматики, поблизу Смолянської площі, на Корбутівці і так далі. Схоже, весь Житомир — суцільне проблемне місце.
В бюджеті міста на модернізацію чи будівництво нових зливових мереж коштів немає. Але, наприклад, показовий ремонт доріг — досягнення, яке оцінять всі мешканці без винятку. А про зливову каналізацію згадують лише під час дощу.
«Ремонт доріг — нагальна потреба в місті. Але зовнішнє покращення не вирішує проблему благоустрою в цілому, — говорить кандидат на посаду голови Житомирської ОТГ Віктор Євдокимов. — Ми латаємо ями чи замінюємо дорожнє покриття, проте чергова злива знову затопить дороги і може призвести до ДТП. Нормально діюча, модернізована зливова каналізація — ознака сучасного та безпечного міста. Крім того, варто пам’ятати, що занедбані дощові каналізації забруднюють водойми. А в водопровідних мережах Житомира тече річкова вода. Атмосферні опади руйнують фундаменти будівель, так само як і оновлене дорожнє покриття. Тож закривати очі на цю проблему — це те саме, як злочинно нехтувати безпекою містян, безгосподарно витрачати кошти і не думати про завтрашній день. Вважаю, що гроші на модернізацію зливових мереж в бюджеті міста можливо віднайти. Потрібна лише політична воля. А ремонт доріг проводити з відновленням, будівництвом чи модернізацією зливових мереж».
Віктор Євдокимов переконаний, що міська влада має посилити контроль над обслуговуванням дощових каналізацій: «Повноваження місцевої влади дозволяють збільшити видатки на цю важливу для нормального функціонування міста сферу».
Сьогодні в Житомирі існують колектори зливової каналізації протяжністю 84,8 км, а також зливова мережа протяжністю 160 км. Зливову каналізацію заснували у Житомирі ще в 1914 році. В першу чергу роботи виконували на вулицях Іларіонівсmкій (Грушевського) — між Московською (Небесної Сотні) та В. Петербурзькою (Покровською). Це те саме перехрестя, яке першим в місті і чи ненайбільше заливає під час злив. У 1924 році для дощових вод в місті функціонували три типи водостоків: закриті кам’яні (більше 850 м) канали, в яких стінки та верх були оббиті дошками (3136 м) та комбіновані канали з кам’яними стінами та вкриті дошками (майже 750 м). Спостерігаючи за тим, що відбувається в місті під час чергової рясної зливи, складається враження, що ми і досі живемо на початку 20-го століття.
Пресслужба кандидата на посаду голови Житомирської ОТГ Віктора Євдокимова
проблема не тільки в цьому. Просто перекопати і зробити заново - не вирішить проблеми. Ця проблема для прикладу, є в Ляйпцігу, там так само закопали річку, в яку вливалися стоки. <br /> В німеччині є податки на ЗВИЧАЙНІ дахи, тобто без зелених насаджень, щоб ті всмоктували воду. <br /> Це в Україні нереально зробити зараз. Подивіться не на зливну каналізацію, а на це пекло на хлібній. Там пройти не можна, а ви говорите про каналізації, які роблять проблему 2 рази на рік. А стихійний ринок, розбиті тротуари роблять кожну хвилину, проведену на цій вулиці, схожою на психічне катування. <br /> Не займайтесь популізмом.