Унікальна виставка «Сад Рапаїв» відкрилась 28 квітня у Житомирському обласному краєзнавчому музеї. Вона про цілу мистецьку родину та в одній залі поєднує авторську манеру малої скульптури та незвичайні роботи технікою «живопис голкою».
Також представлені листівки із зображеними на них кольорових статуеток пані Ольги Маркіш-Рапай.
Акцентувалась увага відвідуачів до неймовірних робіт Миколи Рапая — бюст балерини Людмили Сморгачової (експонувався в Кмитівському музеї образотворчого мистецтва ім. Буханчука).
Але, звісно, у центрі всього — Катерини Рапай, котра презентувала виставку та провела майстерклас із «живопису голкою» для житомирських мисткинь.
Виставка триватиме до 13 травня.
Довідково:
Микола Рапай — відомий скульптор, автор пам’ятників та меморіальних дошок Анатолію Солов’яненку, Лесю Курбасу, Олександру Вертинському, Борису Пастернаку, Сергію Параджанову та іншим, займався станковою скульптурою, ювелірним мистецтвом, був блискучим портретистом, здійснював великі проекти пам’ятників по всій Україні.
Ще студентом він закохався в Ольгу Маркіш, з якою разом навчався у Київському художньому інституті. Але молоду дівчину як доньку «ворога народу» відправили на заслання. 23-річний Микола відступатися від коханої не збирався, поїхав до неї, вони взяли шлюб, народили доньку.
Ольга Маркіш-Рапай уславлена своїми роботами у кераміці, стала провідним майстром скульптури на фарфоровому заводі. У монументальному напрямку вона здійснила великі рельєфи та керамічні розписи для Будинку народних колективів на бульварі Тараса Шевченка, Республіканської дитячої бібліотеки на вулиці Корчака, інтер’єру готелів Братислава, Славутич тощо.
Катерина Рапай — театральна художниця, яка понад 35 років займається відродженням забутих стародавніх технік, реставрацією та відтворенням музейних вишивок. Її картини це — «живопис голкою». Вони вишиті гладдю, оздоблені бісером та паєтками, є гобеленова вишивка і шиття золотом, аплікації тощо.
