"Огієнко важко, та все ж повертається..." У Житомирі Микола Тимошик вперше презентував видання Огієнкової "Української культури" з віднайденим у США першодруком 1917 року.
Про це повідомляє Житомирська міська рада.
1917 рік. Симон Петлюра під враженнями прослуханого тексту лекції пише своєму помічнику Чернявському: "Прошу одібрати в автора текст і терміново видати мільйонним накладом для української молоді в цілому та Української армії зокрема..."
Професор Микола Тимошик презентував у Житомирі унікальне видання — Огієнкову "Українську культуру". Курс лекцій читався понад 100 років тому у створеному Українською Центральною Радою Українському Народному Університеті (осінь 1917 — зима 1918 рр.) та в Кам’янець - Подільському державному університеті (від весни 1918-го до літа 1920-го). Це сьоме видання "Української культури" Огієнка, але унікальне: сюди увійшов першодрук 1917 року, який Микола Тимошик віднайшов у США.
Упорядник каже: важко народжувалася ця книга, як і важко повертається Огієнко в Україну...
Професор показує стару пошарпану книжечку малинового кольору. Це і є "видання Петлюри". Після довгих пошуків він таки віднайшов її в Америці у родині старої української еміграції. Літня жінка на ім'я Марія передала рідкісну Огієнкову книгу, яку зберігала в скрині як духовний скарб своїх дідів-прадідів.
У передмові до презентованої книги упорядник називає цю сенсаційну знахідку "Божим провидінням".
Вперше видання вийшло у повному обсязі. Тут об'єднані дві праці Огієнка — академічна промова на відкритті 5 жовтня 1917 року Українського Народного Університету та читаний курс університетських лекцій.
"Ця книга — найсильніша антиімперська та антирадянська лектура. Упродовж багатьох років наших студентів та молодь годували ідеологічним мотлохом спільної мови, колиски і т. д. Огієнко, написавши цю книгу, довів про те, що ми окремі, ми інші... Щоб бути унікальними та неповторними, нам треба пам'ятати себе та свої витоки", — мовить Микола Тимошик.
Ініціаторка видавничого проєкту — учасниця комітету з присудження премій ім. І. Огієнка, депутатка обласної ради Тетяна Парфентієва. Це видання побачило світ за її сприяння. "Зрілими особистостями" пані Тетяна називає людей, дотичних до української культури та до повернення культурної спадщини заради збереження української ідентичності.
"Попереду — ще багато роботи, бо багато творів до цього часу ще не виданих. Це заповіт Івана Огієнка та понад півтори тисячі його робіт за кордоном. По маленькій краплині зможемо довести, що людське життя — це не лише ідеологічне існування", — каже пані Тетяна.
Книга не продається: її на благодійних засадах роздадуть у навчальні заклади студентам, молоді та, підкреслює пан професор, державникам. Бо кожен має знати нашу мову, релігію, мистецтво — все те, що створює генетичний код нації...
Війна. Нас хочуть знищити як націю. Книга, написана Огієнком 100 років тому, не просто актуальна: її значення зросло. "Бо наш бій за державність продовжується..."
