Цікаво, що в католицькій традиції Великдень відзначають на тиждень раніше, тому Вербну неділю вони вже відсвяткували. У католиків цю неділю називають пальмовою.
Походження свята
Вербна неділя своєю історією сягає в глибину століть. Це свято тісно пов'язують з легендою про відвідування Ісусом святого міста Єрусалиму. Місцеві жителі радо зустрічали його, коли він в'їжджав у місто на ослі. Люди встилали йому дорогу пальмовими гілками і вигукували при цьому слово "Осанна!", що означало, що вони визнавали Ісуса месією.
Ця подія ось уже багато століть вважається символом входу сина людського в рай. Як відомо, на території України і сусідніх країн пальми не ростуть, тому їх замінили гілками верби. Вони символізують зародження нового життя і весняне пробудження природи.
Головні традиції Вербної неділі
Згідно з давніми традиціями, у цей день проводять богослужіння. Під час богослужіння парафіяни моляться і освячують гілочки верби. До речі, цікаво, що ті люди, які йдуть у храм, повинні простояти до кінця служби з запаленою свічкою.
Виходячи з церкви в Вербну неділю, серед людей прийнято легко торкатися один одного лозою, при цьому примовляючи: "Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!".
Освячена в церкві верба вважається оберегом і символом весни та нового життя. Гілки верби розміщують у кожній кімнаті будинку, прикрашають ними ікони. Деякі гілки зберігають протягом усього року.
Щоб освятити гілочки верби, до двох найбільших храмів Житомира Свято-Михайлівського собору та Спасо-Преображенського собору, сьогодні прийшли тисячі житомирян.
