Уряд схвалив законопроєкт №13107, який передбачає зміни у системі професійної освіти.
Зокрема документ впроваджує гранти на навчання та посилює фінансову автономію закладів освіти, а замість 18 їхніх типів залишає два – професійний коледж і навчальний центр.
Про відповідне рішення повідомили прем'єр-міністр Денис Шмигаль та Міністерство освіти і науки.
Законопроєкт пропонує посилити фінансову та кадрову автономію закладів професійної освіти. Відтак вони працюватимуть як комунальні некомерційні товариства, завдяки чому зможуть самостійно управляти коштами та затверджувати штатні розписи.
"Такі заклади освіти будуть отримувати кошти від своїх засновників за послуги з підготовки фахівців, а не за кошторисом, тож розподіл грошей між закладами стане більш ринковим і конкурентним", – пояснили в МОН.
Крім того, для управління закладами впровадять наглядові ради, до складу яких входитимуть роботодавці. Відтак бізнес отримає вплив на навчання майбутніх співробітників. До повноважень наглядових рад входитиме:
- проведення конкурсів на посаду директора закладу;
- оцінювання роботи очільників закладів освіти;
- затвердження стратегії та фінансового плану.
Документ пропонує більше можливостей для співпраці бізнесу із закладами освіти через інвестиційні проєкти.
"Наразі механізм державно-приватного партнерства є складним для реалізації у сфері професійної освіти, тому залучення інвестора стане ефективним для спільної діяльності бізнесу та закладів освіти", – додали у відомстві.
Зміни до системи містять новий механізм фінансування освіти – гранти на дуальне навчання. Відтак студенти зможуть отримувати фінансову підтримку від держави чи місцевої влади для навчання в підприємствах. Крім того, вони зможуть поєднувати роботу з навчанням завдяки студентському трудовому договору.
У МОН заявили, що законопроєкт скасовує загальні стандарти освіти для кожної професії, які зараз затверджує відомство. Після його ухвалення цим займатимуться заклади спільно з бізнесом, а затверджувати стандарти будуть наглядові ради.
Крім того, впроваджують нову систему оцінювання, за якою результати навчання, зокрема неформального, можна буде простіше зарахувати під час переходу на навчання до іншого закладу.
Прем'єр-міністр зауважив, що зміни стосуються й термінології – замість 18 типів закладів професійної освіти запроваджують два. Зокрема, зникнуть назви "ПТ" та "ВПУ", замість яких з'являться "професійні коледжі" та "навчальні центри".
Також здобувачів освіти більше не називатимуть учнями, вони отримають статус студентів, слухачів чи курсантів.
За його словами, в Україні вже обладнали близько 100 майстерень профтехів. Ще близько такої кількості планують оновити у 2025 році – для цього в держбюджеті виділили понад 500 мільйонів гривень.
"Сьогодні ж створюємо нову систему, яка відповідає сучасним викликам та потребам, надає найбільш необхідні та сучасні знання", – додав Денис Шмигаль.
Після затвердження проєкту урядом його мають підтримати у Верховній Раді.
Нагадаємо, у 2024 році майже 95 тисяч учнів вступили до закладів професійної освіти. Найчастіше колишні школярі обирали навчання на професії кухаря, слюсаря, електрогазозварника, кондитера, водія та тракториста.
Журнал Житомира повідомляв, що на профтехосвіту у Житомирській громаді на рік передбачили 155 млн грн: навчається 2,2 тис учнів.
Навчально-практичний центр зварювальних технологій відкрили у Житомирі: 16 видів сучасного обладнання.
Старий автобус реставрували під кафе у навчальному закладі на Житомирщині.
«Перекус, що рятує життя»: житомирські волонтери виготовляють м’ясні страви для ЗСУ.