Народився в ленінграді, отримав кулю в голову від росіян, проте продовжує стояти на стороні Правди і Добра прикордонник на псевдо RE.K.S.
«Відроджуємося потихеньку», - одне з улюблених висловів RE.K.S.а, прикордонника 9 загону імені Січових Стрільців, передає Північний кордон (Держприкордонслужба).
Історія захисника колоритна, наповнена різними цікавими моментами, переживаннями, згадками й поглядами на майбутнє. Але, не дивлячись ні на які перипетії, наскрізь просякнута патріотизмом, мотивацією та відданістю Україні, волю й незалежність якої наразі боронить.
Не дивлячись на те, що RE.K.S. за національністю росіянин, народився в ленінграді, має за плечима поважний вік (йому вже за 50 років) – він стоїть на стороні правди й боронить, як каже сам захисник – Свою Україну.
До початку повномасштабної війни займався промисловим альпінізмом, проживав в Черкасах разом з дружиною. «Дружина Марічка родом з батьківщини нашого Тараса Шевченка», - каже прикордонник.
В перші години 24 лютого 2022 року чоловік без вагань добровольцем став до зброї.
«Як усе почалося, стрибнув до волонтерів в автомобіль й вирушив туди, де був потрібний. Строкову службу проходив в підрозділах спецпризначення й тому знав і розумів, що потрібно було робити. Але на першому блокпосту авто зупинили, а тут я – з відміткою в документах про народження в росії й військовою спеціальністю «командир відділення розвідки сил спеціального призначання». Мене лицем в землю і кричать – диверсант!», - тепер вже з посмішкою розповідає чоловік.
«Згодом звичайно розібралися. Хлопці на блокпосту були молодці – вправно й впевнено діяли. Далі я потрапив на Донбас. А там Мар’їнка, Авдіївка….», - згадує Рекс.
«Під час боїв я отримав кулю в голову, контузію, плече на болтах, шматка ключиці немає, спина розбита, коліно роздроблене. Але завдання ми виконали, позиції утримали. Все добре, воюємо далі», - жваво та з оптимізмом говорить захисник.
RE.K.S.а завжди хтось невидимий оберігає і він це дуже відчуває.
«Одного разу в Мар’їнці забігаю в будинок, сідаю на табуретку, на мені висить багато всього – екіпіровка, боєкомплект тощо, вона одразу піді мною ламається. Я падаю і опиняюся нижче рівня вікна, а за вікном якраз вибухає ворожий боєприпас, осколки наді мною в стіну. Я ніжку від тієї табуретки поцілував і далі в бій, – ділиться враженнями Рекс, – в іншому випадку на грудях у мене висіли гранати – РГД та Ф-1, під час обстрілу один з осколків потрапив прямісінько в гранату РГД, її розірвало навпіл, а на мені ні подряпинки. Чудеса трапляються».
Рекс впевнений, що Правда має перемогти і ми обов’язково подолаємо ворога. Перемога за нами!
Більше про себе, звідки з’явилося псевдо, цікаві життєві історії з бекграундом військових чудес, про поранення, про побратимів, про любов до «Зоряних війн», що для нього означає «русский мир», погляд на росіян через призму бойових дій й прогноз про завершення війни дивіться у відео.