Відповідне рішення прийнято сьогодні, 24 грудня, депутатами Житомирської міської ради.
Заступниця міського голови Марія Місюрова поінформувала, що Георгій Мокрицький зараз знаходиться в реанімації.
«Зараз Георгій Павлович знаходиться в реанімаційному відділенні в палаті інтенсивної терапії. Він нетранспортабельний. Оперативного втручання не потребує. Зараз він у дуже важкому стані. Пацієнта забезпечено усім необхідним. На жаль, інсульт дуже підступна річ. На фоні хронічних захворювань і цукрового діабету виникають такі ситуації», - розповіла Місюрова.
Георгій Мокрицький
Народився 28 січня 1952 року у родині корінних житомирян. У 1974 році отримав вищу освіту. Спочатку працював лектором і референтом товариства «Знання», згодом — журналістом районної та обласної газет. У пострадянський час — відповідальний секретар обласної газети «Житомирський вісник».
З його ініціативи у міськвиконкомі створюється комісія з топоніміки, яку він очолює протягом багатьох років. На початку 90-х років інститут історії НАН України схвалює розроблену ним концепцію удосконалення топонімічного ландшафту Житомира. Журналіст і дослідник ініціює увічнення пам'яті видатних земляків: Івана Фещенка-Чопівського, Олександра Шумського, Олега Ольжича, В'ячеслава Липинського, Михайла Скорульського, Михайла Усановича та ін. На свій гонорар за архітектурно-краєзнавчий нарис «Житомир» Георгій Павлович встановлює пам'ятну дошку на будинку, у якому у 1918 році працювала Центральна Рада УНР на чолі з Михайлом Грушевським.
Видавнича діяльність Георгія Павловича почалась ще в товаристві «Знання». У 1994 р. він стає завідувачем видавничим відділом КП «Журфонд» Житомирської обласної організації Спілки журналістів України. У 1997 році дружина Мокрицького засновує приватне краєзнавче видавництво «Волинь», у якому він працює головним редактором, а згодом — і директором. Саме у цьому видавництві виходить у світ цікава краєзнавча література: «Історія трудових колективів Житомирщини», «Пам'ятки рідного міста», «На карті Житомира», «Видатні постаті Житомирщини».
Разом зі своїм давнім товаришем Сергієм Глабчуком краєзнавець випускає кольоровий фотоальбом «Житомир», у якому текст подається одразу на шести мовах. Ще є у Георгія Павловича книжки для маленьких житомирян: «Розповіді про Житомир» та «Абетка. Житомир». Науковий краєзнавчий доробок автора в цілому становить більш як 60 книг, біля тисячі статей і монографію про видатного ботаніка Володимира Липського (у співавторстві з ботаніком Д.М. Доброчаєвою).
Є членом редколегії Всеукраїнського науково-популярного журналу «Краєзнавство», членом Головної Ради Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури, Віце-головою Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників «Волині».
Нагороджений Житомирською міською радою почесною відзнакою «За заслуги перед містом» ІІІ і ІІ ступеня, почесним знаком УМВС України «За заслуги перед міліцією»; Почесними грамотами Житомирської облдержадміністрації і обласної ради; Державного комітету України з радіомовлення і телебачення; правління Національної Спілки архітекторів України, Головною радою Українського Товариства охорони пам’яток історії і культури; міською радою; Патріархом Київським всія України-Русі Філаретом, Київським інститутом бізнесу і технологій тощо.
Заслужений журналіст України (1993), член Національної спілки журналістів України (1983), член Національної Спілки архітекторів України (1995), голова Житомирської організації Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури (з 2011 р.).