Історія житомирського трамваю почалася у 1895 році, коли міська влада Житомира уклала консесійний договір з підприємцем Ліхачовим про будівництво кінного вантажного трамваю від залізничного вокзалу до Богунського тартака. У лютому 1896 року договір перейшов до підприємця Лазаря Полякова, який, довівши безперспективність кінної тяги, домігся її заміни у договорі на електричну. З травня 1897 року у місті запустили вантажний трамвай. Через 2 роки у Житомирі з'явився вже пасажирський трамвай.
Діяло чотири лінії: Київська (маршрут № 1), Чуднівська (маршрут № 2), Бердичівська (маршрут № 3) і Вільська (маршрут № 4). Всі вони були одноколійними. У 1909 році відкрита Московська лінія (маршрут №5). Вона поєднала київську лінію з Житнім ринком. У 1914 році Московську лінію продовжили до Сінного ринку, а Київська була дещо продовжена від вокзалу до перетину вулиць Вокзальної, Бориса Тена та Вітрука.
Напередодні Першої світової війни виношувалися плани відкриття ще п'яти трамвайних маршрутів, а інженер Тимченко, автор проекту Київського бензотрамваю, планував прокласти трамвайну лінію між Києвом і Житомиром. Війна зупинила ці плани на стадії проектування.
Впродовж 1918—1920 років трамвайна система в місті не працювала. У 1921 році від кінцевої зупинки маршруту № 5 на Московській вулиці був збудований тупик до лінії вантажного трамвая. У 1935 році Вільську лінію продовжено до Богунського мосту.
Внаслідок воєнних дій у 1941 році припинено рух Московською і Вільською лініями. Окупанти використовували трамвай для перевезення вугілля з вокзалу до електростанції.
У 1944 році було відновлено рух по Московській лінії, а Вільська запрацювала лише в 1948 році. Але маршрут функціонував як дві окремі ділянки: від центру до кладовища і від Червоного провулка до панчішної фабрики. Заново Вільську лінію з'єднали в 1950 році.
1955 року розпочалася підготовка до впровадження у Житомирі тролейбусного руху. Для уникнення дублювань тролейбусних маршрутів трамвайними, у 1955 році рейки з Київської вулиці перенесено на паралельну вул. Котовського (Київська лінія); у 1956 році — кінцеві зупинки перенесено із Соборної площі на сусідню площу Перемоги; у 1958 році — рейки з вул. Великої Бердичівської перенесено на паралельні вулиці 1 травня і Льва Толстого (Бердичівська лінія).
Для запобігання дублюванню маршрутів, у зв'язку з прокладенням тролейбусних маршрутів радіусами трамвайних, припиняють свою роботу Київська (1965), Чуднівська (точна дата закриття невідома) і Вільська (1964) лінії. У 1974 році закрито і Бердичівську лінію — після перенесення з Великої Бердичівської на вул. 1 травня (нині Святослава Ріхтера) маршрут втратив популярність, бо, практично, став експресом «Центр — Смолянка» через те, що пролягав через малоповерхову забудову.
Таким чином, з 1974 року діє єдиний трамвайний маршрут, який з цього часу втрачає номер. Проте, на фоні закриття інших, у скрутні для житомирського трамваю часи, цей маршрут продовжував розвиватися. Так, у 1961 році побудовано лінію вулицями Бориса Тена та Східною, з кінцевою зупинкою недалеко від Ботанічного саду. Лінія спочатку була одноколійною, згодом перешита на двоколійну. У 1963 році лінію добудовано до льнокомбіната.
У 1977 році трамвайне депо перенесене з Малобердичівської вулиці у нове трамвайно-тролейбусне депо №2.
Сьогодні в Житомирі діє тільки один трамвайний маршрут: «Площа Перемоги - вул. Михайла Грушевського - вул. Небесної сотні - вул. Бориса Тена - вул. Східна - вул. Корольова - вул. Сергія Параджанова - Льонокомбінат». На даний момент існує без номера, але колись це був маршрут №5 (Московська лінія).
За часів розвитку Житомирського трамвая в місті діяли такі маршрути:
№1 «Залізничний вокзал - вул. Київська - Соборна площа».
№2 «Площа Соборна - Набережна р. Тетерів - Л, Качинського (до річки)»
№3 «Площа Соборна - вул. Велика Бердичівська - Єврейська лікарня».
№4 «Старовільська вулиця — Вільсько-Шосейна вулиця»
№5 «Площа Перемоги - вулиця Михайла Грушевського - вулиця Небесної сотні - вулиця Бориса Тена - вулиця Східна - вулиця Корольова - Вулиця С. Параджанова (Льонокомбінат)».
А русня не була окупантами?