26 грудня, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Житомир
  • Житомир потерпає від паліїв сухого листя: непоправні наслідки та вигідна альтернатива

Житомир потерпає від паліїв сухого листя: непоправні наслідки та вигідна альтернатива

  • Фото: Anna Mamatsashvili/телеграм канал pzhytomyr
  • 25 вересня, 2023 19:00

У Житомирі розпал сезону спалювання листя, сміття та бадилля. Поки одні містяни позбуваються листя зі своєї території популярним способом, інші скаржаться на неможливість дихати та бачити.

Журнал Житомира поспілкувався із кандидаткою біологічних наук, завідувачкою кафедри екології Поліського національного університету Анастасією Зимароєвою, яка розповіла про шкідливі та навіть небезпечні наслідки спалювання листя і сухої трави.

Наслідки спалювання сухостою для людини та екоситсеми

«Спалювання сухої рослинності шкідливе для атмосфери, води, ґрунтів та біологічного різноманіття. Крім того, ці пожежі мають негативний вплив на якість життя і здоров’я населення: загострюються алергічні реакції, погіршується здоровʼя та самопочуття, знижується видимість на вулицях та дорогах», — зазначає Анастасія Анатоліївна.


Фото: Журнал Житомира

Паління листя негативно впливає на здоровʼя людини. За словами торакального хірурга Юрія Межибовського, дим паленого листя в 350 разів небезпечніший за сигаретний. Він містить пил, оксиди азоту, чадний газ, може містити важкі метали.

«Якщо рослини обробляли певними хімічними сполуками, то при спалюванні вони піднімаються в атмосферу. Крім того, тліюче сміття виділяє бензопірен, що є дуже сильним канцерогеном. Вивільняються діоксини — одні із найотруйніших для людини речовин», — наголошує пані Анастасія.

Чадний газ звʼязується з гемоглобіном крові і порушує транспортування кисню в організмі, що призводить до задишки. Він особливо шкідливий для людей із серцево-судинними чи хронічними захворюваннями дихальних шляхів, бронхіальною астмою. Дуже страждають у період спалювання листя алергіки. 


Фото: соціальні мережі

Якщо говорити про вплив таких багать на атмосферу, то вони є ще джерелом парникових газів, що посилюють процес глобального потепління і зміни клімату на планеті.

Під час пожежі відбувається випалювання компонентів ґрунту, що викликає негативні зміни його структури.

«Руйнується органічна речовина, змінюється структура грунтових глин. Високі температури знищують мікроорганізми, які беруть участь у процесі ґрунтоутворення. Після цього зʼявляєтьмя потреба вносити додаткові хімічні речовини для покращення стану ґрунту», — каже Анастасія Зимароєва.

Такими діями люди знижують родючість ґрунту. Знищується насіння та кореневі системи рослин, внаслідок чого посилюється водна і вітрова ерозія. А це, в свою чергу, призводить до зниження врожайності культур на відповідній території. Там, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотравʼя, а звільнену територію «захоплять» багаторічні бурʼяни.

На згарищах дуже часто знаходять згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців.

При сильній трав'яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, гризунів, дрібних ссавців.

На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.


Фото: Ola Jennersten/WWF-Sweden

Пожежі через спалювання трави та листя

Часто під час спалювання трави чи листя люди втрачають контроль над стихією, і пожежа поширюється на прилеглі території. В Житомирській області не є рідкістю загоряння десятків гектарів землі, прибудинкових територій та навіть людських помешкань внаслідок спалювання сухостою.


Фото: ГУ ДСНС України у Житомирській області

«У 2020 році Житомирська область потерпала від найпотужніших за останні десятиліття пожеж: пройдено вогнем великі площі  лісів та природоохоронних територій, навіть цілі населені пункти вигоріли. За словами пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, 99% випадків пожеж були спричинені людським фактором. Люди самі призвели до катастроф», — розповідає Анастасія Зимароєва.


Альернативи спалюванню сухої рослинності: безкоштовне добриво

Анастасія Зимароєва зазначає, що одним із найефективніших способів використання опалого листя та сухої трави є компостування  чи створення листового перегною

«Для компостування опале листя слід подрібнити та помістити до компостної ями. Для максимального ефекту листя перекладається з перегноєм (або звичайним ґрунтом) шарами. Спочатку — товстий шар із подрібненого опалого листя (не менше 30 см), потім перегній і так далі. Через рік можна отримати якісний компост. За словами мого колеги, якщо до суміші додати дощових червʼяків , то добриво можна отримати вже за декілька місяців», — ділиться Анастасія Анатоліївна.


Фото: kitsman.city


Фото: volga.lutsk.ua

Для створення перегною листя слід помістити у мішки для перегною, утрамбувати та залишити у вологому місці на 1-1,5 років. Після цього його можна використовувати для покращення грунту чи підкислювання деяких видів рослин. Таким чином можна отримати безкоштовне добриво.

Опале листя можна використовувати для утеплення грядок. Для цього слід створити траншеї, покласти туди опале листя та опалі яблука, наповнивши траншею до країв. Зверху краще додати різні зелені залишки та подрібнену траву. Після цього суміш поливається, а викопаний для майбутніх теплих грядок ґрунт лишається поруч. Навесні земля насипається на осіле листя, покривається будь-яким нетканим матеріалом і після кількох днів «зігрівання» грядка готова до висаджування розсади.

Опале листя допомагає позбутись бурʼяна та захистити рослини від морозів. Для цього невелику кількість листя слід розкидати під квітами та кущами. Таким чином воно перешкоджатиме пропростанню бурʼянів. З приходом весни пріле листя слід перкопати чи зібрати граблями. Це чудовий варіант для захисту троянд і гортензій від зимових морозів.

Штрафи за спалювання сухостою і сміття

З 17 березня 2021 року в Україні значно підвищили штрафи за спалювання листя:

Тепер такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:

  • на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн
  • на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 грн до 21420 грн).

За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:

  •  для громадян від 340 грн до 1360 грн;
  •  для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.
  • фото штрафи

З березня 2023 року ВР України прийняла рішення внести спалювання трави і листя до ст. 113 «Диверсія».

У разі виявлення пожежі внаслідок спалювання трави, листя чи сміття, слід звертатись до:

  • пожежної служби − 101
  • поліції − 102.


Фото: shiroksel.otg.dp.gov.ua

Поділитись

Новини по темі: