Житомир активно розвивається та впроваджує енергоефективні проєкти, до 2050 року планує стати повністю кліматично-нейтральним містом.
Міський голова Сергій Сухомлин стверджує, що активний перехід до енергоефективності Житомир почав у 2014 році. Перш за все це стосувалось газу, оскільки росія завжди його використовувала в якості зброї на рівні з ракетами та танками.
За опалювальний сезон 2014 року Житомир використовував 93-96 млн кубів газу. Якщо ж дивитись на показник 2021-2022 року, то за опалювальний сезон Житомир використав близько 46 млн кубів газу.
Фото: Журнал Житомира
Головні досягнення Житомира на шляху до енергоефективності
«Житомир доєднався до багатьох європейських програм по збереженню клімата. Місто другим після Вінниці отримало срібну нагороду за скорочення викидів Со2 на 20%», — каже Сергій Сухомлин.
Наразі скоротити шкідливі викиди вдалось навіть більше, ніж це було заплановано. Завдяки цьому вдається зекономити чималий обʼєм бюджетних коштів, енергетичні ресурси, знизити тарифи, зменшити навантаження на екологію. Європейські країни фінансують Житомир, помічаючи такі гарні результати, що, звичайно, добре для міста.
«Ми реалізували декілька проєктів з Державним швейцарським бюро Seco: будівництво ТЕЦ на альтернативному паливі, утеплення садочків, модернізація теплокомуненерго», — зазначає міський голова.
Завдяки вищезгаданій ТЕЦ місту вдається компенсувати дефіцит електроенергії через пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних ударів рашистів.
Житомир став першим містом в Україні, що повністю перейшло на світлодіодне освітлення вулиць. За підтримки Нафтогазу адміністрація міста планує будівництво ТЕС, яка працюватиме на деревині та РДФ. РДФ — перероблене сміття, залишки якого при спаленні забезпечать третину міста теплом та електроенергією без жодної шкоди для екології.
Вже під час війни було завершено будівництво сміттєпереробного заводу. За місяць-півтора планується перехід на 80-85% переробки сміття.
Фото: Житомирська міська рада
Житомирська енергетична інфраструктура значно постраждала через російську агресію. Перші місяці окупанти нахабно порушували повітряний простір та скидали авіабомби вагою 250-500 тонн на обʼєкти теплокомуненерго, водоканалу тощо. Саме тому адміністрація міста готувалась до складного опалювального сезону. Окрім того, що система опалення, енерго- та водопостачання була вдосконалена таким чином, щоб при пошкодженні одного блоку, інші його могли компенсувати, місто закупило потужні генератори та модульні котельні на деревині.
Мер міста похизувався тим, що в Житомирі майже не було відключень світла у домівках містян за час блекаутів по всій країні.
Фото: Житомирська міська рада
Влітку повинна запрацювати перша сонячна електростанція.
Співпрацює місто і з німецькою компанією GIZ. Також Житомир став першим містом в Україні, яке підписало меморандум та розпочало співпрацю з німецьким державним банком стосовно модернізації міста.
Крім масштабних проєктів місто впроваджує маленькі, проте не менш значні. До прикладу, 30% працівників адміністрації міста дістається до роботи на велосипедах за сприятливих для того погодних умов.
Оновлений водоканал: воду можна буде пити з крана
Значні зміни відбуваються з житомирським водоканалом за підтримки Світового банку. Наразі планується будівництво нових очисних споруд за найновішими європейськими технологіями, що дозволить містянам пити смачну воду просто з крана.
Фото: Промисловий Портал
Керівник КП «Водоканал» Роман Ілик розповів про наявні проблеми та шляхи їх вирішення.
Фото: Журнал Житомира
63% водопостачальних та водовідвідних комунікацій зношені та потребують реконструкції і заміни. Заміни потребує і 62% насосного обладнання.
В рамках кредиту Світового банку планується придбання:
- обладнання з монтажу повстяного лайнера;
- насосного оснащення для водопроводу;
- насосного обладнання для каналізації;
- вузлів обліку води та приладів передачі даних.
Завдяки останньому КП зможе вести облік води погодинно в режимі онлайн. Також передбачається зменшення споживання електроенергії.
Фото: Журнал Житомира
Перший енергоефективний садочок Житомира
Модернізація садочка №6 відбулась у 2015 році. Розпочали ремонтні роботи з даху: його утеплили ізоватою та заклеїли мембраною. Далі перейшли до фасаду: утеплили десятьма сантиметрами ізовати та затягнули клеями. Наверх було покладено фасадну штукатурку. По всьому периметру закладу було проведено гідроізоляцію та утеплення фундаменту. У підвальному приміщенні вся підлога також була утеплена ізоватою та затягнута клеями. Там же установлено індивідуальний тепловий пункт, який рівномірно розмежовує температуру по всьому приміщенню. В дитячому садочку встановлені енергозберігаючі склопакети, замінені всі двері.
Фото: Журнал Житомира
Завдяки таким діям навіть при сильних морозах температура в приміщенні становить +20...+21.
«Збільшилось відвідування, зменшилась захворюваність. Ми дуже задоволені», — каже директорка закладу Тетяна Казмерчук.
Фото: Журнал Житомира
В підвальному приміщенні садочку розташована ІТП. Під час її монтажу вдалось встановити цікавий факт. Для проведення ремонтних робіт опалення в садочку було відключене. Проте, попри відсутність опалення протягом трьох днів, температура в закладі впала лише на 3 градуси. Саме такого результату вдалось досягти завдяки якісним утеплювальним роботам.
В укритті дитячого садочку утеплена підлога та стеля, встановлено сучасну систему опалення.
Фото: Журнал Житомира
За 2022 рік садочку вдалось зекономити 20 тис. грн, які можуть бути використані для закупівлі обладнання чи виконання ремонтних робіт.
Енергоефективний дім під назвою «Вулик»
ОСББ «Вулик» почав втілювати енергоефективний проєкт ще у 2016 році за програмою «Енергодім». Співвласниками будинку було пройдено великий шлях задля отримання коштів та втілення задуманого у реальність. Завдяки реалізації програми мешканцям будинку вдалось зменшити суми платіжок на 40-50%.
В рамках проєкту було замінено труби, встановлено балансувальні клапани стояків опалення, замінено крани та утеплено теплопостачальні труби, стіни, дах і фундамент. Загальна вартість проєкту становить 25 млн грн. Держава надала 70% коштів, 30% коштів витратили мешканці будинку.
Фото: Журнал Житомира