Житомирський обласний краєзнавчий музей дослідив походження плитки на підлозі. Завдяки роботі наукових співробітників, з'ясувалось, що плитка є автентичною, а її походження сягає Європи й є надзвичайно цікавим.
Про це пише наукова співробітниця відділу фондів Дар’я Шміло.
"Для дослідження власної історії нерідко доводиться долати значні відстані та неабиякі перешкоди, але іноді просто варто подивитися собі під ноги. Перше, що бачать відвідувачі нашого музею, коли переступають поріг будівлі – підлога, викладена плиткою з простим і водночас елегантним орнаментом. Чим може бути цікава стара, потерта, місцями з тріщинами плитка? Насправді, вона автентична, а щоб опинитися у Житомирі, їй довелося подолати чималий шлях", - йдеться в повідомленні.
Як зазначається, на одній із плиток, довжиною та шириною 15 см, старшому науковому співробітнику Олександру Тарабукіну вдалося знайти клеймо – шестикутну зіркою з літерою О по центру.
Це клеймо веде нас до польського міста Опочно, де у другій половині ХІХ ст. Ян Дзевульський та брати Владислав і Юзеф Лянге заклали фундамент майбутнього керамічного заводу. Глина, що була необхідна для виробництва, добувалась поблизу. Підприємство набирало обертів після участі у всесвітніх виставках, зокрема у 1897р. воно завоювало золоту медаль у Києві, а вже у 1901р. – у Парижі. Із розширенням попиту було прийняте рішення побудувати філіал заводу на території сучасної України – у м. Слов’янську, який вважався більш сучасним та оснащеним. Вироби підприємства у Слов’янську мали таке ж клеймо, тільки з літерою С.
"Колеги з Регіонального музею в Опочно ознайомили нас з інформацією з рекламного каталогу 1918-1939 рр., де розміщені знайомі узори. Якісні та практичні вироби «Дзевульського і Лянге» ми можемо побачити по всій території колишньої імперії і навіть за кордоном. На жаль, виробництво у Слов’янську не збереглося, у той час як підприємство в Опочно, після деяких трансформацій, працює і понині. Знаменита плитка з Опочно, виготовлена за ескізами відомих дизайнерів, навіть тепер викликає захоплення. Все більше людей цінять її красу і унікальність, усе частіше сучасні майстри звертаються до оригінальних узорів, що нагадують яскраві килими з античними декораціями, узорами «пес, що біжить», «вафля», «конюшина», «дубове листя» та ін", - йдеться в дослідженні.
Фото: Плитка на першому поверсі музею
Фото: Клеймо підприємства в Опочно
Фото: Узор з каталогу 1918-1939р. З колекцій Регіонального музею в Опочно
Фото: Фрагмент підлоги. Вілла Мазаракі у Райгородку, Бердичівський район