Про процес моніторингу води у водосховищах та, власне, про те, від чого потерпають наші річки розповіла начальник контрольно-вимірювальної лабораторії КП "Житомирводоканал" Олена Слободенюк.
"Ми систематично моніторимо якість води у Відсічному та Денишівському водосховищах. Щойно помічаємо якісь проблеми на Денишівському — розуміємо, що "завтра" стикнемося з ними у Відсічному — єдиному джерелі водопостачання житомирян. Нам одразу доводиться думати над тим, які позиції у технології очищення води посилити, щоб справитися із тією водою, яка буде "іти" на наші очисні споруди з Відсічного", - говорить Олена Слободенюк.
Кількість шкідливих речовин у наших річках зростає з кожним роком, що відображається і на стані самих водойм, і на людському здоров'ї. Олена Слободенюк розповіла, як впливає життєдіяльність людини на зростання у річках такого хімічного елементу як амоній.
.jpg)
"Під час відлиги, сильних дощів, все, чим забруднена берегова смуга, зокрема й продукти життєдіяльності тварин та людей, змивається у річку. Коли мені хтось говорить про те, що у нас погана вода, я завжди запитую, чи замислювалися вони над тим, що, власне, самі ж люди шкодять річкам так, що нині не кожен хоче і купатися в них. Адже ні для кого не секрет, що дехто з "господарників" виводить труби зі своїх вбиралень прямо у водойми. Водночас, якщо говорити про річку Тетерів, то вона є єдиним джерелом централізованого водопостачання для Житомира. Кількість амонію у ній з кожним роком зростає, що свідчить про інтенсифікацію процесів гниття. А підвищення рівня концентрації амонію у воді може призвести і до загибелі риб, і до проблем зі здоров'ям людини за умови недостатнього її очищення".
Поверхневі та підземні води також потерпають від забруднення нітратами, спричиненого антропогенним навантаженням — сільськогосподарською діяльністю людини.
"Екологічний стан водних об'єктів погіршує також і використання людьми засобів хімізації з порушенням технології їх застосування. За останні 8 років рівень нітратів у водосховищі зріс майже удвічі. І якщо водоканал для житомирян очищує питну воду таким чином, щоб уміст нітратів у ній не перевищував встановлених нормативів, то вода із колодязів та джерел здебільшого характеризується підвищеним рівнем цього та інших показників. Нітрати не мають присмаку та запаху, тому на перший погляд така вода здається безпечною", — зауважила науковець.
Багато змін, які відбуваються у хімічному складі води у річках, зумовлені кліматичними змінами. Людині важко боротися і з екологічними катаклізмами, і з їхніми наслідками. Підвищення рівня марганцю у наших водоймах науковці пов'язують саме із кліматичними змінами.
Олена Слободенюк пояснила, яким чином зростання температури впливає на рівень вищезгаданого хімічного елементу у воді.
"Підвищення температури повітря зумовлює нагрівання води, унаслідок якого зростає кількість марганцю у ній. Тільки-но підвищується цей показник у воді водосховища — відразу погіршуються такі показники як "кольоровість" та "каламутність". Зростання рівня марганцю у водоймах на нас завжди чатує влітку — у цю пору року часто вода, яка тече з наших кранів має жовте забарвлення. Зарадити цьому за даного стану споруд водопідготовки та технології очищення практично неможливо".
Один із найважливіших показників, який засвідчує ступінь забрудненості води у річках є ХСК, який красномовно характеризує "самопочуття" наших водойм. Результати моніторингу стану поверхневих вод протягом останніх трьох років демонструє невтішну тенденцію.
"З кожним роком наші річки все більше "задихаються" від нестачі кисню внаслідок евтрофікації водойм. У поверхневі води разом із неочищеними стоками, продуктами господарської діяльності людей, надходить велика кількість органічних і неорганічних речовин, які потребують великої кількості кисню для окиснення. Високе значення хімічного споживання кисню (ХСК) "говорить" нам про те, що нашим річкам дедалі важче справлятися із забрудненнями, рибам у водоймах дедалі важче виживати", - розповіла начальник контрольно-вимірювальної лабораторії.
