77% українців відчувають стрес і сильну знервованість, а ще 52% – тривожність і напругу.
Такими є результати опитування, яке соціологічна компанія Gradus Research провела в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я.
Ще 47% респондентів заявили, що мають поганий настрій і спостерігають погіршення сну, а 42% – відчувають себе роздратованими та злими.
Також українців турбує:
- відчуття постійної втоми – це відзначили 39% опитаних;
- емоційна нестабільність (32%);
- відсутність душевної гармонії (30%);
- апатія та нав’язливі думки (29%);
- відсутність мотивації та зниження продуктивності (27%).
Респонденти скаржилися на те, що бояться гучних звуків (28%), втратили апетит (18%) та мають постійне бажання плакати (14%).
Опитані зазначили, що причинами виникнення стресу для них є:
- переживання за безпеку рідних (70%) та розлука з ними (29%);
- ризик втратити життя (51%) і майно (35%) чи отримати поранення (28%);
- ризик втратити роботу та залишитися без доходів (34%);
- відсутність можливості покинути країну (17%) або ж навпаки – страх того, що чекає за кордоном (5%).
Також респонденти розповіли, що намагаються власними силами долати стрес і негативні емоції. Для цього, наприклад, "сидять" в Інтернеті (39%), переглядають телебачення, фільми та серіали (34%), спілкуються (32%) та проводять час з рідними (26%).
Натомість лише 3% опитаних регулярно відвідують психолога чи психотерапевта, хоч необхідність у допомозі відчувають аж 40% людей. При цьому 29% не вважають свої проблеми достатніми для звернення до фахівця, а 25% переконані, що зможуть впоратися з своїми проблемами самотужки.
На думку опитаних, до спеціаліста слід звертатися з такими питаннями:
- надмірний стрес (42%);
- втрата близької людини (39%);
- участь у бойових діях та перебування в полоні (38%);
- порушення сну, постійна втома, апатія, роздратування (35%);
- зміни в поведінці, які можуть зашкодити рідним (32%);
- тривога (31%).
34% опитаних вважають, що наразі найбільше психологічної допомоги потребують військові. 30% назвали людей, які втратили близьких на війні, а 23% – цивільних, які пережили окупацію.