Трансплантацію нирки провели в Житомирській обласні лікарні. Це була перша пересадка органу цього року.
Реципієнтка - молода дівчина з Херсонщини. У 22 роки мала ниркову недостатність у термінальній стадії та потребувала замісної терапії або трансплантації. Світлана пригадує, що мала постійні болі і значну втрату зору. Їй пересадили нирку від родинного донора, мами.
“Сама я з Херсонської області, Каховський район, село Горностаївка. Приїхала в Україну, пішла в обласну лікарню і положили мене в офтальмологію. Потім направили мене у нефрологію.Тиск був 200 на 180”. “Направили у Київ на біопсію. Там сказали чого приїхали, тобі вже всьо, не можна нічим помогти”.
Стадник Марина, трансплантолог-координаторка:
“Розвиток хвороби нетипово починався. Скеровували у Київ на біопсію нирки власної, щоб встановити діагноз і спробувати лікувати. Розраховувати, що через молодий вік можна обійтися консервативним лікуванням. Але нам підтвердили, що це ниркова недостатність на пізній стадії.
У пацієнтки було два шляхи: починати замісну терапію у вигляді діалізу або трансплантація нирки. Їй пропонували стати у чергу очікування посмертного донора або розглядати можливість родинного донорства.
Аби донувати нирку, мама виїхала з території окупації для розгляду родинного донорства.
Денис Андряков, кардіохірург, трансплантолог
“Донором була мама, реципієнтом - донька. Операція пройшла вдало. Після операції зробили УЗД трансплантату - результат на даний момент добрий”.
Володимир Хилевич, серцево-судинний хірург:
“Щоб пришити нирку використовується анастомоз артерії з артерією і вени з веною. У даному випадку нам не вистачало вени для формування венозного анастомозу. Було використано вену, яка забезпечує відтік з яєчника. Доточено анастомоз і сформовано венозний анастомоз. Функціонує задовільно”