Понад 50% українців виявилися вразливими до дезінформації, а майже 40% ніколи не перевіряють її достовірність. Лише 18% респондентів роблять це завжди, згідно з опитуванням групи "Рейтинг".
Понад 50% українців виявились вразливими до дезінформації, а майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації. Ще 18% роблять це завжди, йдеться у підсумку опитування соціологічної групи "Рейтинг".
За даними опитування, відносно частіше це відбувається серед російськомовних чи двомовних респондентів, мешканців прифронтових територій, а також представників менш забезпечених і менш освічених категорій.
Джерела інформації
- Telegram - головний засіб отримання інформації про актуальні події для українців. Телеграм-канали постійно або часто (4-5 днів на тиждень) читає загалом понад половина опитаних (52%).
- На другому місці - YouTube (32% дивляться постійно або часто), на третьому - Facebook (28%).
- Телемарафон «Єдині новини» і чати у Viber постійно або часто переглядають 25%.
- Регулярне читання друкованих медіа — малопоширена практика: 84% ніколи не користуються газетами і журналами для отримання інформації.
- Більшість українців також ніколи не отримує інформацію з радіо (75%), регіональних медіа (69%), регіональних онлайн-медіа (67%), міжнародних онлайн-медіа (66%).
Як українці борються з дезінформацією
- Майже 40% респондентів ніколи не перевіряють достовірність інформації, 18% роблять це завжди. Частіше перевіряє достовірність молодь (18—29 років), респонденти з вищою освітою, а також військові і ветерани.
- 35% вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в медіа, 28% — що їм це робити важко або скоріше важко.
- Найпоширеніші практики перевірки достовірності - це використання власної інтуїції та досвіду (34%) і порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%).
35% від опитаних вважають, що їм легко або скоріше легко відрізняти правдиву інформацію від брехні в медіа. Ще 28% вважають, що їм це робити важко або скоріше важко.