Володимир Дурава — голова правління та засновник групи компаній ITM Industry Group, уродженець Житомира. В 90-ті роки поїхав до Польщі навчатись і лишився там жити. Ці всі роки не забував про рідне місто, навідувався до нього, сприяв його розвитку.
Журнал Житомира поспілкувався з підприємцем та дізнався більше про його волонтерську діяльність під час війни.
Підприємницька діяльність та соціальні проєкти в Україні
17 років тому Володимир приїхав до Україні з метою створення в Житомирі компанії з автоматизації підприємств. За ці роки вдалось реалізувати сотні проєктів. До війни в житомирській компанії працювало близько 60 осіб.
«Маю велике бажання створити нове покоління інженерів в Житомирській області. Можливо, це і є першим соціальним проєктом. Ми не думаємо лише про комерцію, а хочемо побудувати щось більше», — розповідає Володимир Дурава.
Волонтерська діяльність підприємця почалась ще у 2014, після подій на Сході України. Саме його компанія створила проєкт для ветеранів АТО, надаючи їм можливість соціалізуватися та адаптуватися до мирного життя, отримати високий рівень кваліфікації та влаштуватись на достойну роботу.
Оскільки в Поліському національному університеті відкрився Центр автоматизації та роботизації, адміністрація міста запропонувала залучити до навчання не лише студентів вишу, а й ветеранів АТО. Компанія Encon профінансувала проєкт.
«Ми з нуля навчали людей. Всі учасники отримали сертифікати про проходження курсу, один чи два пройшли ускладнений іспит. З нашої сторони це був експериментальний проєкт, тому що ми не знали як працювати з таким людьми. Ми йшли крок за кроком, щоб не зламати, не показати, що вони щось не зможуть», — каже Володимир.
Фото: Житомирська міська рада
Волонтерська діяльність під час повномасштабної війни
Війна Володимира застала в Житомирі. З першого ж дня повномасштабного вторгнення Володимир організував перевезення гуманітарних вантажів до України. Йому вдалось залучити до процесу представників різних країн Європи: Польщі, Литви, Латвії, Чехії, Данії, Німеччини, Італії, Іспанії, Австрії. В Європі допомагали компанії PILZ, Omron, Siemens, ZW Automation, Stercontrol, 3M, Senn. Долучилась і компанія Google, закупивши парти для учнів ліцею №25, що постраждав внаслідок російського авіаудару. Надсилали гуманітарні вантажі і з компанії Firma AMM Project.
«Перші дні війни ми організовували виїзд родин своїх працівників та близьких людей до Польщі. Загалом це було сорок сімей. Для них було організоване тимчасове житло в Домі культури містечка Кобєжице. Згодом їх забирали до себе польські родини. Для багатодітних родин доставили перевізні будиночки», — розповідає пан Володимир.
Другим етапом допомоги стала організація гуманітарних поставок до України та допомога військовим.
«Масштаб сам себе зробив. Я звʼязався із компаніями-партнерами і попросив надати мені те, що вони на виставках роздавали безкоштовно: термокружки, павербанки, ліхтарики тощо. Наступного дня приїжджала ця продукція просто палетами — палета павербанків, палета термокружок…3М прислали майже цілу машину наклейок на рвані рани для військових», — ділиться Володимир.
Фінансові витрати на перевезення вантажів взяла на себе компанія Володимира. До волонтерського руху долучились навіть конкуренти по бізнесу. Всі згуртувались навколо допомоги українцям.
Перші вантажі складали медичні інструменти, медикаменти. Далі доставляли предмети гігієни, їжу. Згодом почали постачати військову допомогу.
«Поки йшла перша машина, мені вже телефонував директор іншої організації та повідомляв про відправку наступних чотирьох. Перший місяць машина йшла за машиною. Я ледь встигав це все організувати», — розповідає Володимир Дурава.
Гуманітарні вантажі передавали навіть невідомі люди з інших країн. Володимиру просто надходив дзвінок від водіїв із проханням організувати передачу допомоги від тієї чи іншої країни. Передавали медичне оснащення, спорядження для військових, предмети гігієни тощо.
Родичі Володимира, які вимушено переїхали до Польщі через агресію росії, долучились до різних громадських організацій.
«Наприклад, Іренка Чермошенцева діє в організації «TRATWA» і активно бере участь в соціальних проєктах. Коли ми отримали сигнал, що з окупованих території приїхали згвалтовані жінки, вона давала різні медикаменти для цих жінок, поділилась контактами людей, які можуть надати допомогу», — розповідає Володимир.
Саме завдяки ініціативі Володимира Дурави в Житомирі вдалось організувати одразу декілька штабів гуманітарної допомоги, зокрема в Поліському національному університеті.
Наразі волонтерський рух перейшов на новий рівень, він став більш організованим. Долучаються цілі міста, компанії та фонди, створюються спеціальні проєкти.
«Зараз пройшла селекція: хтось допомагає переселенцям, хтось допомагає дітям, хтось допомагає лікарням, армії. На початку воєнних подій люди просто доставляли гуманітарні вантажі до певного міста та просили роздати куди потрібно. Наразі ж допомога надається більш адресно та точно», — підкреслює Володимир.
Окрім волонтерської діяльності, очільник Encon продовжує роботу в Україні. Компанія вірить в Україну і не припиняє роботу своїх проєктів, навчання спеціалістів та впровадження нових ідей.
«Я вважаю, що в Україні заробітні плати будуть ще вищі, ніж в Польщі. Ми перемагаємо і Європа приїжджає сюди», — наголошує Володимир.
Компанії та люди, які також допомагали організовувати поставки допомоги в Україну:
- ІТМ Карго;
- Анна Царюк — очільниця одного з центрів Кракова, що активно допомагав Україні.
Як добре, що Житомир має друзів, які в складний для України час не полишають нас з бідою сам на сам.
