Україна посіла 79-те місце (зі 180) у світовому рейтингу свободи преси. Цю інформацію опублікувала міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF), яка щорічно оприлюднює Індекс свободи преси у світі. Журнал Житомира пише про це у Вcесвітній день свободи преси, 3 травня.
Стан свободи преси в країні є показником рівня демократії, розвитку та зрілості суспільства.
Сьогодні під поняттям «преса» розуміють не лише періодичні друковані видання, а й електронні.
ЗМІ, безсумнівно, є основним джерелом інформації. Вони включають у себе такі «традиційні» форми, як газети, журнали, телебачення та радіо. У сучасному світі люди все частіше звертаються за інформацією до соціальних мереж та новинних сайтів.
Журнал Житомира запитав у житомирян, які джерела інформації вони використовують:
«Зараз вже читаю всі новини в інтернеті і не пам'ятаю, коли останній раз купувала друковані видання. Це було давно, мабуть, близько п’яти років тому», — поділилася Вікторія Самотес.
«Я читаю місцеву пресу. Час від часу купую газету "Субота", а також різні журнали з кулінарними рецептами. Останній раз купувала їх минулого місяця», — розказала нам Ніна Щавлінська.
«Новини читаю в телеграм-каналах – "Новини Житомира/Рzhytomyr", "Житомир.info" і "Новини Житомир Оперативний". Останній раз купувала друковану газету перед початком повномасштабної війни. Здається, що це була газета "Субота"», — каже Альбіна Кривая.
«Друкованих видань я не читаю. Отримую новини з телеграм-каналів, таких як "Лачен пише", "STERNENKO", "Николаевский Ванёк". Друковану газету не купувала взагалі ніколи», — розповіла Анастасія Підкуйко.
«Я читаю новини на сайтах інтернет-видань, нариклад, "Радіо Свобода", та у різних телеграм-каналах. Паперове видання, певно, ніколи й не купував», — зазначив Єгор Гладких.
Тенденція до отримання інформації через інтернет притаманна не тільки житомирянам. Опитування USAID-Internews щодо медіаспоживання за 2023 рік продемонструвало те, що під час війни українці надають перевагу споживанню новин з соціальних мереж. Так, для 76% дорослих українців саме соціальні мережі є основним джерелом інформації, зокрема значно зросло використання месенджеру Telegram (до 72%). Друге місце посіли новинні сайти – близько 40% респондентів отримують інформацію звідти.
Директорка регіонального новинного порталу Журнал Житомира Житомира Марія Мартинчук розповіла нам про запити читачів онлайн-медіа. Вона зазначає, що рейтинговість новин визначається кількістю її переглядів користувачами. На популярність новини серед читачів впливає «хайповість» теми, актуальність та оперативність подання інформації. Також важливою є якість опрацювання матеріалу: простота подачі, зрозумілість та логічність викладу подій для читача. На її думку, унікальність подання матеріалу також відіграє важливу роль у популярності новини серед аудиторії.
Наразі найбільше аудиторію цікавлять новини, пов’язані з війною. З початком повномасштабного вторгнення перегляди новин на цю тематику зросли в тисячі разів.
«У той час до новин була прикута увага як місцевих жителів, які раніше взагалі не цікавилися новинами та політикою, так і читачів, які перебували за кордоном та хвилювалися за своїх рідних. Люди часто не могли вийти на зв’язок зі своїми родичами, а тому дізнавались усі новини про обстріли чи випадки знеструмлення через місцеву пресу. Публікувалися як всеукраїнські, так і місцеві регіональні новини. Під час обстрілів кількість переглядів новин одразу збільшується, а особливо якщо це стосується конкретно нашого регіону», — розповідає Марія Мартинчук.
За її словами, для читачів більш привабливими залишаються теми з негативним забарвленням. Попри це, важливо дотримуватися балансу між позитивними та невтішними новинами.
«Популярними темами є аварії, вбивства, кримінал, рішення суду та все, що пов’язано з одіозними політиками й діяльністю місцевої влади. Позитивні новини, на жаль, привертають менше уваги», — пояснює вона.
Конституція України розповсюджується на усі сфери нашого життя. Інформаційні відносини не є виключенням. Зокрема, ст. 34 гарантує кожному право на свободу думки та слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Таким чином кожна людина може вільно збирати, зберігати та поширювати інформацію у будь-який спосіб. Окрім цього, частиною третьою ст. 15 Конституції України встановлено, що цензура в Україні заборонена.