Журнал Житомира зібрав важливі моменти створення національної валюти. Вирушаємо в історичний екскурс за сто років нашого минулого.
Перша українська банкнота
Після проголошення в листопаді 1917 року ІІІ універсалом утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада зініціювала розробку національної валюти. Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 грама золота).
Першою банкнотою була купюра в 100 карбованців, на ній був вказаний 1917 рік, а в обіг вона увійшла з 5 січня 1918 року. Тож нещодавно “100 карбованців” відсвяткували 104 день народження.
Вона цікава не лише першістю, але й авторськими особливостями.
Фото: Кредитовий білет у 100 карбованців, кінець 1917-го. 170х105 мм. Друкарня Василя Кульженка в Києві, наклад – 55 тис. прим.
На ній у восьмикутній рамці автор Георгій Нарбут зобразив знак Володимира Великого – Тризуб, із хрестом над середнім «зубом». Нарбут, щоправда, надав йому своєї художньої інтерпретації: розширив отой середній «зуб». Згодом Тризуб саме такої форми часто вживатимуть на печатках і бланках різноманітних українських установ протягом 1918–1921 років. Михайло Грушевський невдовзі їдко зауважив, що «на 100-карбованцевих білєтах вiн [Тризуб] рисовникови не вдався» (Грушевський М. Український Державний герб // Народня воля (Житомир). 1918. № 19 (28(15) лютого). С. 1).
Хай там як – уперше з часів Київської Руси Тризуб повернувся на гроші. І то були саме українські гроші.
На карбованцях менших номіналів теж був тризуб.
Житомир — столиця УНР та «столиця» гривні
У той же час загострення відносин Української Народної Республіки з Радою Народних Комісарів Росії на чолі з Леніним, переростає в збройний напад на Україну. Центральна рада вимушена евакуюватись до Житомира, який на півтори місяці стає столицею Української Народної Республіки.
Перебувала Центральна Рада в будинку дворянського зібрання на Великій Бердичівській вулиці. На той час це було найкраще приміщення міста.
У Житомирі було прийнято ряд важливих законів, у тому числі й закон про грошову одиницю. Сталось це 1 березня 1918 року.
Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», запроваджував нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.
Також протягом 1918–1919 років були надруковані грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.
Протягом 1918–1920 років Житомир більш ніж 15 разів (!!!) переходив із рук українського війська до більшовиків та інших ворогуючих сторін. Зумовлено це було стратегічним місцезнаходженням Житомира, розташованого на 140‑му кілометрі від Києва західного Брест-Литовського тракту, і тим значенням, яке надавалось місту всіма ворогуючими сторонами. Про це йдеться в історичних джерелах.
Щодо подальшої історії українських банкнот, то за гетьманату Павла Скоропадського 8 липня 1918 року була випущена в обіг розмінна монета у вигляді марок-шагів.
Згодом, вже у 1919 році, Директорія оголосила про зміцнення золотого вмісту української валюти. Для цього почали збирати усе наявне золото та срібло для випуску металічних монет, а також було оголошено переплавку усіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету. На золотих гривнях планувалось розмістити бюст Тараса Шевченка, а на срібних монетах – будинок Центральної Ради. Але розпочати випуск монет так і не вдалось через більшовицький наступ.
Коли радянська влада прийшла в Україну в червні 1919 року, то спочатку гроші української держави ще ходили, але дуже швидко їх вилучили. Ще деякий час ходили 25 і 50 карбованців зразка 1918 року, друковані за ініціативи радянської влади. А потім вже і їх заборонили.