Житомирське тролейбусно-трамвайне управління впровадило безоплатні курси, щоб вирішити проблему нестачі водіїв комунального транспорту. Ця ініціатива вже дала свої результати. Серед успішних випускників цих курсів — Ніна Неподобна, водійка тролейбуса, яка вже працює на міських маршрутах №2 та №3. Вона поділилася з нами своїм досвідом та враженнями від нової професії.
Раніше вона працювала диспетчером в ЖТТУ. Навчатися на професію водія тролейбуса почала ще взимку цього року — в кінці грудня і до лютого.
Ніна працює вже півтора місяця і їй подобається нова робота, хоча визнає, що керувати тролейбусом у місті з інтенсивним рухом нелегко.
«Це була моя давня мрія. Першого разу я навчалася, але через стан здоров'я змушена була піти. Цього разу я повернулася на навчання вдруге. І працюю вже сама півтора місяці. Мені подобається. Я на це і пішла, знала, на що я йду. Важко, тому що зараз дуже багато транспорту в місті. Але нічого, справляємося, подобається. От, знайшла я себе в цій сфері», — розповідає пані Ніна.
«Бути в русі, керувати транспортом — це моє. Мені подобається їздити містом за кермом. Кермо і авто — це моє», — ділиться вона.
Курс підготовки тривав три місяці: два місяці теорії та місяць практики.
«До цього у нас була навчальна їзда, ми їздили зі своїми вчителями. Спочатку ми їздили по депо, вчили стрілки, де, як і куди потрібно повертати, де мінус, де плюс, світлофори, а потім вже почали виїжджати в місто. Все добре. Викладачі вимагають, щоб знали теорію. Її знати потрібно, щоб вміти потім розбиратися, яка в тебе поломка», — розповідає жінка.
Робота водія тролейбуса вимагає чіткого дотримання графіка та підготовки до зміни. Водії починають свій день з ретельної підготовки кабіни та перевірки транспортного засобу, щоб забезпечити комфорт та безпеку під час поїздок.
«У нас перша та друга зміна. Перша зміна, наприклад, з 6:00 до 15:00. Працює розвозка. Якщо людина живе далеко, розвозка забирає її і привозить на роботу. Якщо перші виїзди дуже рано, розвозка привозить працівників. Тобто ти приходиш на роботу, готуєш кабіну, щоб тобі було комфортно: наводиш порядок, витираєш пил, дивишся вуглі, дивишся колеса, щоб усе перевірити. На другу зміну о 15:00 приходиш так само. Ми приходимо за годину-півтори до роботи, тому що зараз, як новенькі, а в основному в нас у групі дівчата, ми приходимо завчасно. Зараз дуже жарко, тому приходимо завчасно, щоб неспішно прийняти тролейбус і виїжджати на зміну», — описує свій робочий день Ніна Неподобна.
Вона радить бажаючим вчитися і бути готовими до викликів.
«Це потрібно, що людина хотіла цього. Дійсно, коли тобі подобається і ти з задоволенням ходиш на роботу і працюєш. Ідіть і вчіться», — зазначає водійка.
Транспортний активіст Андрій Шайда додає, що дефіцит кадрів є гострою проблемою для ТТУ. Він пропонує вирішення цієї проблеми, яке, на його думку, є ефективним.
«Усі ми знаємо, що в ТТУ зараз є дефіцит водіїв, слюсарів тощо. Можливим вирішенням цієї проблеми могло б бути підписання контрактів. Наприклад, ТТУ може укласти контракт з автошколою або навчати водіїв на своїй базі, підписувати з ними контракти. Це може виглядати так: підприємство інвестує в навчання водія, а водій зобов'язується відпрацювати на підприємстві певний термін, умовно два роки. Якщо водій не хоче працювати з якихось причин, він має компенсувати витрати на своє навчання», — каже він.
Андрій зауважує, що для покращення умов роботи в ТТУ та залучення більшої кількості працівників, необхідно приділяти увагу як навчальній базі, так і умовам праці. Дефіцит кадрів полягає не тільки у водіях, а й у підготовчому персоналі: слюсарях, ремонтниках, тих, хто обслуговує рухомий склад.
«Коли людина заходить у цей «пропахлий радянським духом» кабінет, навряд чи їй захочеться навчатися в таких умовах. Час йде, стандарти змінюються, кількість техніки та новий рухомий склад також змінюються, тому людей треба навчати відповідно. Також потрібно підвищувати умови роботи. Наприклад, туалети на кінцевих зупинках, їдальні, кімнати відпочинку, нормований час роботи — все це важливо для водіїв, щоб вони могли нормально відпочити, пообідати та працювати в нормальних умовах. Працюючий кондиціонер у тролейбусах також є необхідністю. Старий рухомий склад не має кондиціонера, але у нових тролейбусах в 90% випадків кондиціонери не працюють, і водіям доводиться так працювати 8 годин на сонці… Це базові речі, без яких будь-яка людина не захоче працювати на підприємстві», — говорить активіст.
Олександр Шевчук, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, підтверджує, що наразі комунальне підприємство має дефіцит робочого персоналу, особливо водіїв, через мобілізацію та інші причини. Вони активно проводять інформаційну кампанію, щоб залучити нових водіїв.
«На сьогоднішній день не вистачає робочого персоналу, а саме водіїв — 20% від загальної кількості. Це приблизно до 30 водіїв. Це відбувається і через мобілізацію теж. Який відсоток, зараз не готовий сказати, але на останні дані з комунального підприємства ЖТТУ до 100 чоловік було мобілізовано», — каже Олександр Шевчук.
Він також зазначив, що у сфері електротранспорту спостерігається більша залученість жінок. На сьогодні більше половини працівників складають саме жінки. Ситуація в автобусному парку виглядає інакше. Тут переважають чоловіки, але проблема дефіциту водіїв теж є надзвичайно гострою. З необхідних 108 водіїв для забезпечення своєчасного виконання графіків роботи транспорту, фактично працює лише половина — від 58 до 63 працівників упродовж місяця.
Нині ЖТТУ готується до набору нової групи водіїв тролейбуса. Для забезпечення стабільного функціонування міського транспорту вони прагнуть залучити ще щонайменше 10 осіб. Навчання, яке триває три місяці, повністю фінансується за рахунок підприємства, а після завершення курсів випускники гарантовано отримують роботу.
«Комунальне підприємство завжди проводить набор на курси, вони безкоштовні. Останній випуск складався 10 водіїв, серед яких було 3 чоловіків та 7 жінок. Всього залишилось працювати після проходження курсу 9 осіб: 2 чоловіків та 7 жінок. Водійка, з якою ви спілкувалися, працює на тролейбусі ЗіУ. У подальшому, коли вона трішки підвищить свій рівень, вона зможе керувати вже БТРМ та на іншими тролейбусами. Якщо говорити про середню заробітну плату, то після курсу заробітна плата становить приблизно 18 тисяч гривень. Працівники, які працюють вже більш тривалий термін, отримують до 24-25 тисяч гривень — залежно від кількості годин, відпрацьованих на лініях», — розповідає Олександр Шевчук.
З інформацією про курси підготовки можна ознайомитися на офіційному сайті ЖТТУ.