22 листопада, 2024
Ми в соцмережах

Коростень – «столиця» герба та точка переходу на григоріанський календар

  • 12 лютого, 2023 16:56

Буремні сторінки української історії більш ніж дотичні та неможливі без ряду важливих подій та становлення державності на теренах Житомирщини. Житомир - як тимчасова столиця УНР, Овруч - незламність повстанського духу, Коростень - столиця герба України, відомого й до нині як Тризуб та місце переходу на новий календар.

Журнал Житомира зібрав важливі моменти створення герба та перехід України на новий час. Вирушаємо в історичний екскурс за сто років нашого минулого.

Протистояння УНР та більшовиків

 

Напруженість 1918 року, загарбницько налаштовані більшовики та неозброєність створеної УНР - не робили хороше підґрунтя для становлення державності. Проте йшов народний спротив й несприйняття Ради народних комісарів. Через нестабільні обставини в Києві, керівництво УНР приймає ряд державотворчих постанов в Житомирі, який тимчасово був столицею. 

Тим часом перебіг бойових дій змінювався чи не щодня на користь однієї чи іншої сторони. У лютому небезпечно було лишатись в Житомирі й Мала Рада та уряд виїхали на власному потязі за маршрутом Коростень — Сарни. Українські війська зупинились під Коростенем, де вели запеклі бої з червоними бандами. 

Центральна рада 1918

Коростень - форпост символіки та григоріанського календаря

 

Відомо, що після проголошення незалежності 22 січня 1918 року Українська Народна Республіка не мала свого герба, хоча на українських банкнотах уже був зображений тризуб Володимира Великого. Проте постало питання про офіційне затвердження державної символіки. Через війну з більшовиками оголошувати конкурс або проводити широке обговорення ескізів не було можливості.

Тож 12 лютого Центральна Рада на засіданні в Коростені приймає закон про державну символіку й затверджує гербом УНР тризуб — «знак Київської держави часів Володимира Святого». Також було прийнято ескізи печаток та офіційних документів новоутвореної держави. 

Затверджений герб - геральдичний знак київських князів з династії Рюриковичів, зокрема, Володимира Святославича, Ярослава Мудрого та його доньки, королеви Франції Анни Ярославни. 

Так затвердили сам концепт, але зображення конкретного не було.

Цікавим моментом стало, що відомий український графік, художник  Василь Кричевський приступив до зображення тризуба лише через місяць - 12 березня. 

Відтак Кричевський вмістив стилізований золотий тризуб в оливковий вінок, що мав символізувати всенаціональне замирення й спокій, а барви було запозичено з галицького краєвого герба, схваленого 1848 р.

Також історики зазначають, що герб Тризуб, був не основним притендентом, а лише як запасний варіант. Серед номінантів розглядалися інші варіанти.

Проекти герба УНР 1917 (реконструкція): 1. літера «У»; 2. абревіатура «УNР»; 3. зірки за кількістю земель УНР; 4. зірки за кількістю літер в слові «Україна»; 5. Проект великого герба Грушевського.

22 березня Мала Рада схвалила зображення герба авторства художника Василя Кричевського – Тризуб князя Володимира Великого, обрамлений оливковим вінком.

До речі, закарбувати момент затвердження проекту герба 1918 року та як основа сучасного Малого герба України, в березні 2006 року в Коростені відкрили пам’ятний знак тризубу.

Зрештою, герб Української Держави так і не був затверджений Радою міністрів окремою постановою чи законом, позаяк у той час вже вирувало повстання республіканців-соціалістів на чолі з Директорією, а невдовзі, 14 грудня 1918 р. П.Скоропадський зрікся влади й Гетьманат було повалено.

Новий календар

 

Доповненням до затвердження герба, в Коростені було ухвалено закон про запровадження нового (григоріанського) календаря та про перехід на середньоєвропейський час. За старим стилем нововведення почало діяти з 16 лютого - з календаря випали два останні тижні лютого, а 16 лютого стало 1 березня. Ці зміни були не остаточними та змінювались з приходами нової влади. Та врешті порівнялись з європейськими принципами.

Житомирський період

 

13 лютого Центральна Рада з Коростеня знову повернулася до Житомира.

Житомирський період був одним з найплідніших у діяльності Центральної Ради і українського уряду. За цей час було прийнято низку важливих законів: 1 березня — про грошову одиницю, 2 березня — про громадянство УНР, 4 березня— про реєстрацію громадянства, 6 березня— про адміністративно-територіальний устрій УНР. Останнім скасовувався губернський поділ і вводився поділ на землі— 32 одиниці. Зокрема, Житомир з прилеглими територіями мав стати центром Болохівської землі.

Поділитись

Новини по темі: