Щороку 22 січня в Україні відзначають День Соборності.
Журнал Житомира розповість про історичне обʼєднання українських земель, хронологію подій та визначні персоналії.
22 січня 1918 року у Києві V Універсалом проголошується незалежність Української Народної Республіки. У Львові проголошується Західноукраїнська Народна Республіка. Обидві українські держави розпочинають переговори про об’єднання.
Рівно через рік, 22 січня 1919 року, на Софійському майдані у Києві відбулося офіційне об'єднання УНР і ЗУНР. Вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.
Фото: old.uinp.gov.ua
Звичайно, такі події суперечили планам більшовиків, тому попередній договір про злуку підписувався лідерами у Фастові, містечку за 75 кілометрів від Києва просто в одному з вагонів поїзда.
Оригінальний документ, що був зачитаний на Софійській площі, зберігається в центральному державному архіві вищих органів влади під грифом «унікальний».
«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України - Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка», — йдеться у ньому.
На урочистому проголошенні акту присутні були й делегати з Житомира. У Житомирі про подію оголосили в лютому.
Фото: golos.com.ua
«На вічні часи»
Величезний вклад в об’єднання та проголошення Соборності належить нашому земляку з Житомирщини Івану Огієнку.
За словами професора Миколи Тимошика, саме Огієнко вніс подання на затвердження Радою міністрів УНР та Директорією УНР закону про запровадження 22 січня державного свята в Україні «на вічні часи».
Ось, що казав Огієнко про про перший День Соборності у Києві:
«Отож, Софійський майдан 22 січня 1919 року, середа. О 12-й годині все почнеться. Вся Софійська площа усипана людьми, війська – без кінця. Кожна церква йде процесією на площу… Усе йде. Увесь Київ тоне у дзвонах. А день такий сонячний, а трошки сніжок випав, все блищить, все таке гарне… До комісії, яка мала прикрашати площу, я призначив артиста Миколу Садовського. Хто проїде на баскому коні? Садовський убрався в одежу гетьмана і їде на історичне свято. Молебень на площі – шість єпископів на чолі з архієпископом. Урочиста служба. Безконечні хори співають. Директорія спереду. Ось – читання Універсалу. Читає Федір Швець. Перечитали і постанову Галицької Національної Ради, що вона поєднується з Українською Народною Республікою. А дзвони дзвонять, а духовенство співає, а війська – куди око тільки бачить. Учнів – безконечне число. Цей день оголосив я вільним від занять. Три дні дзвонила вся Україна…».
Фото: iprosvita.com
«Контрреволюційне свято»
На жаль, воззʼєднання українських земель було недовгим і вони знову опинились у ярмі більшовиків. Вони не усвідомлювали, що цей історичний момент на десятиліття виношував право незалежності та самобутності, яке вибуховою хвилею вирвалось у 1990 році.
За часів радянського режиму будь-яка згадка про День Соборності знищувалась, день вважався «контрреволюційним святом».
Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років.
На державному ж рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента Леоніда Кучми.
Передбачувано, під час президентства Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи.
Відновив День Соборності у 2014 році своїм указом Петро Порошенко.
Фото: kourier.in.ua
Живий ланцюг
У 1990 році понад 3 мільйона людей залучились до створення «живого ланцюга», який заповнив 700 кілометрів траси від Івано-Франківська через Львів, до Тернополя, до Рівного, до Житомира, Києва. Це була не просто акція, це був крок до створення незалежної держави та розпаду СРСР.
Організатори згадують – вирішили стояти із синьо-жовтими стягами. Такі прапори були в дефіциті, ніде не продавались. Тоді учасники вирішили самостійно пошити.
Однак, зіткнулися із проблемою – у Житомирі тканини такого кольору не знайшли. Кажуть, її спеціально заховали. Діставали схожі тканини кравчині, а також робили прапорці з цупкого паперу і фарбували у синьо-жовтий.
Ланцюг тягнувся із початку Богунії до виїзду із Житомира в напрямку Києва. На підтримку приїхали і колеги з Івано-Франківська. Кажуть, було хвилювання й напруження, однак позитивні емоції все ж таки переповнювали.
У натовпі знайшлися й невдоволені, проте охочих підтримати «українську хвилю» все ж таки було в рази більше.
«Майво цих прапорів люд сприймав прекрасно. Ви знаєте, таке піднесення було, що от починається буквально відлік нової епохи. Знову жовтогаряче сонце свободи сходить на блакитному українському небосхилі», — сказав організатор «Живого ланцюга» у Житомирі Святослав Васильчук.
Так вперше тоді ще радянська Україна відзначила справжній День Соборності.
Фото: архів
Продовження традицій сьогодні
Традиція живого ланцюга продовжує своє існування. В Житомирі відзначення Дня Соборності масово активувалося з 2014 року. Відтоді традиційно Ланцюг єднання поєднував найбільшу пішохідну вулицю Михайлівську з майданом Корольова.
З кожним роком дедалі більше городян виходить на площу, долучаючись до заходів цього дня.
Фото: Житомирська міська рада, 2020 рік
Цьогоріч у Житомирі відбудеться патріотична акція до Дня Соборності - житомиряни сплетуть 25-метрову маскувальну сітку.
Акція триватиме протягом дня і завершиться виступами творчих колективів та активною участю мешканців і гостей міста.
Напередодні на Михайлівсмькій було встановлено каркас для майбутньої сітки.
Фото: Журнал Житомира
Нагадаємо, що 111 світлин представили юні фотоаматори Житомирщини на виставці до Дня Соборності.