Давайте згадаємо, що з еволюційної точки зору людина – це розвинена мавпа. І якщо головний мозок й інтелект у людей і мавп геть різні, то хребет точно майже той самий. Тільки кілька невеликих відмінностей відрізняють хребет мавпи та хребет прямоходячої людини. Раніше (за часів печерних людей) ми бігали лісом, тікали від мамонтів та намагались елементарно облаштувати своє житло, захистити самку, уберегти себе, маючи при цьому чудовий рухливий активний спосіб життя, за якого працювали всі м’язи, зв’язки. Та не було, за великим рахунком, пікових навантажень на хребет. Перші докази захворювань хребта у людини з’явились набагато пізніше. Вони були виявлені під час аналізу єгипетських мумій. У них вже були деформовані тіла деяких хребців та були тріщини в міжхребцевих дисках. Зрозуміло, що піраміди будувати – це не по лісу бігати…
На часі ми стали розвинені до такого ступеня, що ведемо цивілізаційній спосіб життя. Ми звикли до м’яких диванів, крісел, автомобілів, гіподинамії (малорухливого способу життя). Я вже взагалі мовчу про протилежній бік – професії вантажників, будівельників, ремонтників авто тощо. Виходить, що ми геть відійшли від моделі постійних помірних навантажень на хребет та суглоби, за яких зберігаються хрящі, нормальний кровотік і тонус м’язів. А розплатою за наш сучасний спосіб життя стали два дуже травматичні градієнти навантажень: пікові динамічні (різкі підйоми ваги; до речі, чимало видів професійного спорту потрапляють у цю категорію) та довготривалі статичні – тут уся наша сучасна «краса» – кермо, офіс, стояння на базарі та й просто диван на кілька годин після роботи…
Нормальні вигини хребта (кіфоз, лордоз) порушуються, м’язи стають компенсаторно спазмованими, навантаження на міжхребцеві диски – нерівномірне, між хребцями формується нестабільність, руйнуються від перенавантаження міжхребцеві суглоби. Та вишенькою на тортик вилазить кила (грижа) міжхребцевого диска, яка дозволяє відчути сучасній людині всю глибину неврології – біль у спині, віддачу в руки, ноги, органи малого тазу, головні болі, зниження працездатності.
Але оскільки ми сучасні люди, то й вирішуємо проблему «по-сучасному» – наносимо знеболюючі гелі, мазі або взагалі приймаємо знеболюючі пігулки чи уколи, щоб головний мозок просто не відчував тієї проблеми у спині чи суглобі, а ми могли далі продовжувати жити своїм улюбленим життям. Мовляв, «слава богу, є ще запас міцності, ще трохи попрацюю, потім точно відпочину, і полікуюсь у санаторії теж потім, бо зараз багато справ; поставлю на ноги себе, потім дітей…» Звісно, шкодуємо, що вже не такі ефективні, як у 18 років, фізичні навантаження формуються звичні, одноманітні, активний відпочинок дається важко, та й інтелектуальні навантаження все важчі, не та пам’ять, увага, хронічна втома, головні болі (бо від проблем у шиї страждає мозковий кровотік). Та ми до такого режиму звикаємо і починаємо сприймати його як нормальний. Та вже коли геть погано – ідемо до лікаря (у кращому випадку, бо інколи це костоправ, недосвідчений масажист чи взагалі знайомий знайомого, який порадив банки чи конячу мазь) і починаємо йому розповідати весь всій багаж скарг. Добре, якщо в лікаря є час вислухати та вникнути… Часто, на жаль, це буває швидкий рецепт, де збільшується доза знеболюючих, протизапальних, усім відомі вітаміни групи В та неефективні хондропротектори.
Таким чином, покращуючи медикаментозно якість життя, ми забуваємо про ту опору, яка надає підтримку нам кожен день, – про хребет, суглоби, м’язи, зв’язки…
Відмазкою для себе буває часто басейн чи спортзал по вихідних…
Але мало хто знає, що коли цивілізація так змінила навантаження на нашу опорно-рухову систему, то паралельно вона створила лікарів, які цим займаються, створила обладнання, яке лікує, створила нові підходи в лікуванні, спілки лікарів, наукові дискусії... Виявляється, дуже багато патологічних механізмів у м’язах, хребті чи суглобах можливо повернути у протилежний бік, або і взагалі вилікувати. Наприклад, якщо зміщений хребець – його можна вправити, якщо спазмований м’яз – його можна розслабити, якщо погіршений кровотік – його можна відновити. Грижу диска можна зменшити, а в пошкоджений суглоб можна ввести нову змазку, яка відновить його роботу.
От такою роботою і займаються лікарі-вертебрологи, отропеди, неврологи – оцінкою вираженості процесу та максимальною компенсацією порушень. Зрозуміло, що добрим словом уже більше століття ніхто не лікує, бо на разі є сучасне обладнання. Таке, як ударно-хвильова терапія, яка усуває м’язові спазми; електроміостимулятори, які відновлюють не тільки роботу м’язів, а й м’язову пам'ять; глибокі лазери, які знімають запалення без медикаментів; системи для витяжіння хребта, які просто розвантажують хребтовий стовп та зменшують грижі міжхребцевих дисків.Я взагалі мовчу про класику лікування, яку ми знаємо з санаторіїв, – магнітолікування та ультразвукову терапію. Окремо хотілося б звернути увагу на принципово новий метод, який називається «плазмолікування» (PRP-терапія) і полягає в тому, що береться власна кров, готується в спеціальних пробірках і на спеціальному обладнанні препарат зі своєї крові, безпечний, бо свій, але він швидко відновлює суглоб або хребтовий сегмент…
Поспілкуємося на цю тему на лікарському прийомі? Адже відтепер це все є в Житомирі, в Клініці Євромед Плюс! Молода ефективна команда лікарів допоможе усунути причину і повернутися до якісного життя.
А записатися можна у вільний для вас час за телефонами: 0962889696, 0992889696. Знаходимося ми за адресою: м. Житомир вул. Юрка Тютюника (Войкова), 23.
