14 липня, 2024
Ми в соцмережах
  • Головна
  • Суспільство
  • Босоніжки з мохом та конопляне взуття на кавових підошвах - житомирянин Олег Земнухов готує колекцію на модний показ

Босоніжки з мохом та конопляне взуття на кавових підошвах - житомирянин Олег Земнухов готує колекцію на модний показ

  • Фото: Журнал Житомира
  • 16 червня, 2024 16:26

Олег Земнухов — майстер народної творчості та дизайнер з Житомира. Чоловік уже 20 років працює з натуральними матеріалами, створюючи з них одяг, взуття та аксесуари. 

«Я довгий час працював із взуттям та аксесуарами з конопель, виготовляв різні колекції в етностилі. Наразі багато колективів виступають у моєму взутті. Існує цілий напрямок етновзуття — я його розвинув. Це був перехід від «совкових» чобіт, які залишилися ще з радянських часів, до традиційного українського взуття. Насправді у нас, у народних костюмах, були чоботи іншого крою і черевички. Я почав робити черевички, але не повністю зі шкіри, а з елементами ткацтва, вишивки, текстилю. Вони виходили такі цікаві — з вишивкою, орнаментами, були легкі та зручні. Тому багато колективів у нашій області і по всій Україні замовляли їх. Паралельно я ще робив комфортне взуття з конопель для повсякденного носіння та для спорту: різні моделі кросівок, босоніжок», — розповідає дизайнер.

Фото: зі сторінки Олега Земнухова у фейсбук

Фото: зі сторінки Олега Земнухова у фейсбук

За його словами, природні властивості таких матеріалів не лише забезпечують комфорт, але й мають позитивний вплив на здоров’я. Вони не викликають алергії (якщо немає індивідуальної непереносимості) і гармонійно взаємодіють із тілом.

«Наприклад, конопляні речі додають енергії, мають лікувальні властивості. Взуття з конопель лікує ноги, дає можливість дихати завдяки структурі волокон, які регулюють температуру та пропускають повітря. Конопляні устілки поглинають піт, мають антисептичну і бактерицидну дію. Це лікарська рослина, яка має корисні властивості. Синтетичні матеріали такого ефекту не дають», — зазначає Олег.

 

Фото: Олег Земнухов, Журнал Житомира

Сила природи в кожному виробі: як відбувається процес виготовлення

 

Майстер не просто виготовляє речі, а й досліджує технології та методи оброблення, які використовували наші пращури. Такий процес вимагає багато експериментів та ручної роботи.

«Я паралельно вивчав старі технології переробки конопель, досліджував те, як її пряли та обробляли в побуті наші прабатьки. Використовував спочатку домоткане полотно, яке й зараз застосовую, якщо вдається його знайти, оскільки воно органічне та виготовлене вручну. Я порівнював фабричні тканини з домотканими. Домоткані мають перевагу в міцності. У мене є прядка і конопляні волокна, з якими я постійно експериментую. Раніше використовували довге волокно, його вимочували, застосовували свої лайфхаки та натуральні технології. Полотно вибілювалось на сонці, що надавало йому особливу енергетику. Воно було насичене енергією людей, які працювали з цим матеріалом, сонцем, водою, одним словом, природою. І це додає сил. Коли береш у руку цей матеріал або носиш його, відчувається певна енергетична підтримка», — ділиться чоловік.   

Майстер співпрацює з Інститутом луб’яних культур та місцевими фермерами для отримання якісного волокна, яке потім самостійно замочує та обробляє, намагаючись зберегти всі корисні властивості рослини. Наразі він працює переважно під замовлення. Процес виготовлення може зайняти від кількох днів до року.

«Якщо я використовую готовий матеріал, то взуття можна зробити за 2-3 дні, за тиждень, залежно від складності виготовлення. Якщо я готую волокно, то цей процес може тривати й цілий рік. Тому, коли я беруся за виріб з самого початку — від переробки та обробки, це цілий мистецький процес», — розповідає Олег.

Процес виготовлення взуття він розпочинає з вибору моделі, яка надалі визначає матеріал і техніку обробки.

«Для створення взуття спершу потрібно визначитись, яка це буде модель. Наприклад, якщо це туфельки, необхідно створити тканину. Для босоніжок інший підхід. Я нарізаю конопель, роблю плетення — намагаюся оптимізувати роботу, щоб ефективно використовувати енергію й зусилля, зберігаючи при цьому функціональність матеріалу. Наприклад, ці довгі волокна дуже міцні. На фабриках їх переробляють – вони піддаються вимочуванню та вичісуванню, і в результаті втрачають частину своєї міцності. Я хочу спробувати використовувати луб’яні пасма для сплітання. Я їх заздалегідь заготовляю, оскільки так швидше виходить і мені цікаво, як воно буде на практиці. Ось така сплетена косичка вже може бути елементом для виготовлення босоніжок. Декілька таких смужок, підошва, устілка —  і все», — пояснює він. 

Фото: заготовлені смужки для взуття, Журнал Житомира

Як молодше покоління перебирає досвід майстра

 

В одній з аудиторій Поліського національного університету —  лабораторія «Зелений хаб». Тут і місце досліджень, і простір для молоді, яка цікавиться біодизайном. Приємний аромат сушених трав, який наповнює усе приміщення – це перше, що відчуваєш, коли заходиш туди.

Фото: Олег Земнухов з коноплями, Журнал Житомира

Тут народжуються нові ідеї, які Олег Земнухов спільно зі студентами перетворює на реальні проєкти. До початку повномасштабного вторгнення він розробив навчальний курс з вивчення біодизайну, який викладав протягом одного року.

«Ось ми проводили цікаві досліди з чайним грибом — вивчали властивості бактеріальної целюлози. Вирощується такий симбіоз дріжджів і бактерій. Потім, якщо їх висушити, виходить такий тонесенький «папір». Чим товстіше буде цей пласт, тим товстіша буде ця шкірка. Її можна використовувати у виробах, наприклад, у виготовленні одягу на зразок дублянки. І такий одяг буде виготовлений з використанням бактерій і дріжджів, а не зі шкіри тварин. Також ми вирощували трав’яні килими, з яких потім виготовляли маскувальні «кікімори» для військових», — розповідає Олег Земнухов.

Фото: бактеріальна целюлоза - вирощено за два місяці, Журнал Житомира

Фото: бактеріальна целюлоза, Журнал Житомира

Гурток з вивчення основ біодизайну також діє у Центрі сфери обслуговування.

«Виникають якісь ідеї і ми одразу експериментуємо, втілюємо, долучаємо різних спеціалістів для консультацій та спільної розробки проєктів. Робота зосереджується не тільки в одному місці, вона розгалужена», — зауважує він.

Окрім дослідницької діяльності, також активно займається освітньою роботою і у житомирській спеціальній школі. Там він веде гурток та курс з предмету трудового навчання — виготовлення та ремонт взуття — для учнів старших класів.

Фото: зі сторінки Олега Земнухова у фейсбук

Не одягом єдиним 

Олег Земнухов не обмежується лише виготовленням одягу та взуття. Він використовує коноплі й для приготування їжі. Серед його розробок: смаколики з насіння та олії, конопляні коржики, халва, квас, а також унікальний конопляний борщ.

«Такі страви дуже корисні. Вони можуть допомогти людям з проблемами шлунку або налагодити емоційну сферу, психічно врівноважити», — каже він.

Земнухов досліджує можливості використання рослин й у інших сферах.

«Я досліджую рослини комплексно, бо зі стебла тих же конопель можна отримати волокно, луб і кострицю. Після обробки стебел, коли ми вибиваємо з нього волокно, залишається здерев’яніла частина. Подрібнюючи її, можна виготовляти будівельний матеріал для використання в екобудівництві, який корисний і для організму людини, і для природи. Матеріал «дихає», є легким і служить екологічною альтернативою агресивним матеріалам. Крім того, з листя конопель можна виготовляти корми для тварин та біодобавки для їжі людей. Ця рослина є надзвичайно багатофункціональною», — зазначає чоловік.

Один з нових проєктів Олега Земнухова — «Шодуарівська автентика». Він збирає та досліджує місцеві рослини, що ростуть у Шодуарівському парку.

«Я почав досліджувати ті рослини, які ростуть у нас споконвіку. Наприклад, збираю липу, трави та кропиву», — каже він.

Фото: волокна кропиви, Журнал Житомира

Фото: нитка з кропиви, Журнал Житомира

Наразі проводить багато експериментів із кропивою. Вона є не лише лікарською рослиною, але й може слугувати основою для створення біодобавок для рослин та для боротьби зі шкідниками. Крім того, використовує волокна кропиви для виготовлення ниток. Він зазначає, що ця практика має давню історію.

«У давнину використовували кропиву для текстилю. Навіть у казці, у якій сестра рятувала своїх братів, які були відьмою перетворені в лебедів, щоб повернути їм людську подобу, зв’язала сорочки з кропиви. Це казка, але в ній є своя доля правди. Наші пращури використовували все, що росло поруч, для виготовлення матеріалів. Тому це такий комплекс з однієї рослини, яка у нас росте і яку зазвичай скошують, викидаючи як бур’ян. А насправді її можна використовувати з великою користю. З трави теж плели кошики, займалися травоплетінням. Я вирішив, що ресурс, який нас оточує і надихає, можна зберегти в речах. І я хочу перетворити те, що дає нам такі запахи, надихає нас, у дизайнерські речі, які потім нагадуватимуть нам про це літо і про цей парк», — додає Олег.

 

Фото: біопластик з кави, Журнал Житомира

Нові розробки для майбутньої колекції

Чоловік займається створенням біопластику, який потім буде використовувати у виготовлені виробів. Біопластик виготовляється з таких натуральних інгредієнтів, як крохмалі (кукурудзяний чи картопляний), желатин, агар-агар та харчового гліцерину тощо.

Фото: ароматизатор для біопластику, Журнал Житомира

«Наприклад, можна зробити річ, яка буде пахнути мандаринами замість хімічних, токсичних запахів, які часто зустрічаються в китайських виробах. І це цікава така робота, вона приносить задоволення творче і моральне. Наразі теж створюю біопластик з кавових решток – збираю каву в магазинах, які її продають. У мене є така мрія: я хочу зробити підошви для взуття з кави», — каже Олег Земнухов.

Фото: мох, Журнал Житомира

Виготовлення різноманітних виробів власними руками відкриває широкі можливості для творчості та експериментів. Наразі дизайнер займається створенням нової колекції з природних матеріалів.

«Наприклад, я вирощую мох, і в наступній колекції в мене будуть босоніжки з мохом, щоб відчути цю максимальну натуральність… Збираю пелюстки троянд, квітів. Я їх висушую, коли вони опадають, і потім використовую у своїх біоматеріалах — роблю біопластики. Легкий аромат троянд залишається, і я дуже хочу створити такий біоматеріал для сумочки, який буде нагадувати про ці квіти», — ділиться планами Олег Земнухов.  

Фото: троянди, Журнал Житомира

Фото: троянди, Журнал Житомира

Колекція буде представлена на модному показі, який відбудеться в Житомирі вже у липні цього року. Дизайнер зізнається, що цей показ став для нього додатковим стимулом, щоб за місяць реалізувати всі свої ідеї. Тож робота та експерименти активно тривають — і майстер обов’язково ще здивує нас новими унікальними виробами з натуральних матеріалів.

Поділитись

Новини по темі: