28 червня українці відзначають День Конституції України. Цей закон має глибокі історичні корені, адже так звана Конституція Пилипа Орлика була найпрогресивнішим документом свого часу.
Учителька історії, правознавства та громадянської освіти Леся Юрчишин поділилась найцікавішими фактами про українську Конституцію.
Фото: Конституція Пилипа Орлика/rbc.ua
Стійкість та незаперечність містяться у самому слові «конституція»
- Основу слова «конституція» складає латинське «constitution», що означає устрій/будову
- Префікс «con-» має значення «разом»
- Дієслово «statuero» перекладається як ставити/постановляти.
Отож, з допомогою Конституції український народ разом встановлює основні структурні речі держави.
Стійкість цього слова можна розшифрувати за допомогою споріднених в українській мові слів:
- «константа» — стала, незмінна величина;
- «констатація» — встановлення незаперечним існування якогось факту, явища;
- імена Костянтин, Констанція, що також означають «стійкий, визначений, постійний».
Ще з XVIII століття глава держави в Україні за Конституцією був «менеджером»
Так звана Конституція Пилипа Орлика була вкрай прогресивною для свого часу. За своєю формою вона нагадує договір між козаками та гетьманом.
Таким чином, ще у 1710 році «Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» встановлювали принципи демократичної парламентської республіки, у якій для гетьмана відводилася другорядна, скоріше «менеджерська» роль.
Згідно з Конституцією Пилипа Орлика гетьман мав наступні обовʼязки:
- не допускати зловживань козацької старшини;
- боронити від кривд козаків і посполитих селян;
- звільняти від податків і повинностей козацьких вдів, сиріт і деякі інші категорії населення;
- забезпечувати права українських міщан, купців.
Про захист простого населення йдеться і в в «Уставі Володимира Всеволодовича» початку XII століття, одному з пізніших доповнень «Руської Правди».
Фото: Проєкт Конституції УНР/old.uinp.gov.ua
Фото: uinp.gov.ua
Європа запозичила в України принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову
«Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького…» 1710 року запровадили ще одну прогресивну ідею — поділ влади на на законодавчу (Генеральна рада тричі на рік), виконавчу (гетьман і Генеральна старшина) і судову (Генеральний суд) гілки.
В документі наголошується, що суд повинен бути незалежним від гетьмана, а його вирок повинен бути «не поблажливе й не лицемірне, а таке, якому кожен мусить підкоритися, як переможений законом».
Латиномовний варіант Конституції Пилипа Орлика ширився Європою як літературний твір, в результаті чого через кілька років зʼявилась робота французького просвітника Шарля Луї Монтеск’є, де він демонстрував ідею поділу влади на гілки. І знову вона далі ширилась світом.
Конституція писали майже 5 років, а ухвалили за одну ніч
Після проголошення незалежності у 1991 році перед українцями постало багато питань: гімн, прапор, герб, мова. Потрібно було обрати і форму правління та співвідношення влади глави держави і Верховної Ради.
Фото: old.uinp.gov.ua
Щоб припини суперечки, які точились навколо цього питання, 26 червня 1996 року діючий тоді Президент Леонід Кучма призначив всенародний референдум щодо ухвалення Конституції.
«Або приймаємо Конституцію, або розпускаємося», — сказав він.
Народні депутати не захотіли передавати ініціативу та остерігались розпуску парламенту, через що 27 червня розпочали 24 годинний марафон розгляду поправок та окремих статей проєкту Основного закону.
Результатом безсонної ночі стало ухвалення Конституції України. Відбулось це 28 червня о 9:18.
Фото: Проєкт Конституції України 1996 року
Фото: aurok.com.ua
Незважаючи на «жорсткість» Конституція України передбачає поправки
Текст Конституції України можливо змінити за підтримки не менш ніж двох третин конституційного складу Верховної Ради України, тобто 300 голосів. За юридичною класифікацією документ є жорсткою Конституцією.
Українці як мінімум тричі змінювали співвідношення влади, а після Революції Гідності прописали стратегічний курс держави до членства в ЄС та НАТО.
Фото: media.slovoidilo.ua
День ухвалення Конституції України — недооцінене державне свято
В Конституції прописано, що день її ухвалення є державним святом, проте незважаючи на це його не святкують на одному рівні з багатьма менш важливим, проте більш популярними святами.
У квітні цього року Київський Міжнародний Інститут Соціології провів дослідження, в результаті яких виявилось, що лише 14% українців вважають цей день найбільш важливим святом.
Результати соціологічних опитувань Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Та Центру Разумкова у червні 2019 року свідчать про те, що 46,6% громадян не читали Конституцію України.
З них 50,9% читали документ для того, щоб дізнатись більше про свої права,
46,4% знають, що носієм суверенітету та джерелом влади в України є саме її громадяни, народ.
Фото: Вечірній Київ
Тест на знання Конституції України
Минулого року журналіст новинного сайту ШоТам Дмитро Журавель створив тест, за допомогою якого кожен може дізнатись, наскільки добре він знає Конституцію України. Щоб дізнатись свій рівень володіння знаннями, варто перейти за посиланням.