У «Нова пошта» вважають, що ця норма негативно позначиться на громадянах, які купують товари в зарубіжних інтернет-магазинах, але не вирішить проблему сірого імпорту, передає ain.ua.
Що за законопроект
Йдеться про законопроект №4279, яким вносяться зміни до митного кодексу України. Загалом документ був прийнятий з ентузіазмом як гравцями ринку, так і простими українцями. Він націлений на боротьбу з контрабандою, полегшення адміністрування міжнародних відправлень та, як наслідок, спрощення життя простим українцям, котрі хочуть купувати товари на іноземних інтернет-майданчиках.
Зокрема законопроект пропонує знову підвищити неоподатковувану вартість міжнародних посилок для фізосіб зі 100 до 150 євро. Більше того, базою оподаткування вважати лише частину вартості посилки, що перевищує неоподатковуваний мінімум (150 євро). З'являється також можливість відстрочення сплати податку протягом 30 днів з дати оформлення тимчасового реєстру.
Законопроект №4279 також пропонує розширити перелік товарів, переміщення (пересилання), яких заборонено здійснювати у міжнародних відправленнях. А саме, заборонити пересилання алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від їхньої вартості.
Відповідальними за нарахування та сплату до бюджету податку при ввезенні міжнародних відправлень пропонується призначити операторів поштового зв'язку. Для цього – створити реєстри електронного декларування посилок. Тут з'являється нюанс.
Камінь спотикання
Законопроектом пропонується зобов'язати операторів поштового зв'язку вносити до одного з реєстрів ІПН або паспортних даних одержувачів посилок (або ЄДРПОУ, якщо одержувачем є юрособа).
Це означає, що при отриманні посилки з AliExpress або eBay українцям потрібно буде надати співробітнику пошти свої документи, щоб він міг внести персональні дані одержувача до реєстру.
Сам текст норми звучить так:
«В додаткові реєстри, крім відомостей, що вносяться до тимчасових реєстрів, оператором поштового зв'язку, експрес-перевізником вносяться відомості про:
номер та дату відповідного тимчасового реєстру (за наявності);
суми митних платежів, що підлягають сплаті за цим реєстром;
повернення відправлення відправнику;
особа-отримувача товарів у відправленні, зокрема код згідно з ЄДРПОУ (для підприємств – одержувачів відправлень) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для громадян – одержувачів відправлень) або серію та номер паспорта (для громадян – одержувачів відправлень, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)».
Що думають поштові оператори
Ще на етапі першого читання учасники ринку – «Укрпошта», DHL Express Ukraine та Nova Poshta Global – висловлювалися суворо проти цієї норми.
«Вимога всім операторам міжнародної доставки запитувати в одержувача номер паспорта або ідентифікаційного коду щоразу під час вручення посилки, щоб потім передавати цю інформацію до митниці, не вирішить завдання боротьби з контрабандою.
У вантажоперевезеннях всіх типів товарів в Україну на міжнародні відправлення поштових операторів та експрес-операторів (замовлення фіз. осіб) за вагою припадає лише приблизно 2%. Ці посилки оглядають через рентгени на митниці, і кількість затриманих посилок дуже мала. Приблизно 98% – це не посилальний формат. Саме там зосереджено контрабандні перевезення», – коментували агентству «Інтерфакс-Україна» у прес-службі «Укрпошта».
Натомість, простим українцям це суттєво ускладнить життя: вони не зможуть отримувати міжнародні відправлення через поштомати та абонентські скриньки, це призведе до збільшення черг на відділеннях.
«Це нововведення призведе до того, що значна кількість одержувачів просто відмовиться надавати свій ідентифікаційний код чи паспорт, а це – до накопичення тисяч відправлень на складах перевізників, які ми просто не зможемо опрацювати та видати клієнтам.
Тотальний контроль за допомогою поіменного відстеження покупок кожного окремого громадянина призведе лише до тінізації цього ринку та перетікання потоків цих товарів у сірі та чорні схеми. Ця норма забирає можливість українців купувати на міжнародних ecommerce-майданчиках», – коментують у «Нова пошта».
Законодавчі протиріччя
Як раніше зазначали в «Укрпошті», національні поштові оператори в Європі не практикують внесення такої інформації (паспорт/ІПН), оскільки це є порушенням прав громадян. Подібні вимоги можна зустріти в РФ, Казахстані та Білорусі, проте через проєвропейський курс розвитку України вводити в себе цю практику було б нелогічно.
Водночас, норма не узгоджується із законодавством України про захист персональних даних, акцентують у «Нова пошта».
«Фактично одержувачі будуть змушені роздавати свої дані ліворуч та праворуч. При цьому і експрес-перевізники, і держава мають забезпечити зрозумілі механізми збору, обробки та використання персональних даних, які мають бути прозорими для осіб, чиї персональні дані це стосується», – кажуть у компанії.
Вищезгадана норма – єдина ложка дьогтю у законопроекті №4279. Раніше потові оператори неодноразово відзначали своєчасність документу і в цілому підтримують його. Чи залишиться ця норма у законопроекті і чи потрапить вона у підсумку до релізу – залежить від результатів голосування у другому читанні.