За що українців будуть штрафувати, коли і де потрібно носити маски - у матеріалі сайту "Сьогодні".
За що штрафують в Україні
Після того, як у країні почав діяти карантин, закрилося безліч різних закладів: починаючи від шкіл і садочків, закінчуючи кінотеатрами і кав'ярнями. І за порушення правил карантину встановили штрафи – від 17 тис. до 34 тис. грн для звичайних громадян, і від 34 тис. до 170 тис. грн для чиновників або високопоставлених осіб.
Крім цього, передбачені штрафи за порушення санітарно-гігієнічних вимог, які сприяли поширенню коронавірусу – від 17 тис. до 54 тис. грн. Також за це можуть заарештувати на строк до 6 місяців або позбавити волі на термін до 3 років. Якщо ж такі дії призвели до летальних випадків, тюремний термін може вирости до 5-8 років.
Сергій Тарасюк, керуючий партнер АО "Тарасюк і партнери", пояснює, що в старій редакції статті про порушення санітарних правил були прописані штрафи в 1700 грн, а вже з 18 березня відповідальність зросла до штрафів від 17 тис. грн і позбавлення волі до 3 років , тобто стаття стала – середньої тяжкості.
"Штрафи в 17 тис. грн, про які ми все частіше чуємо, – це мінімальний штраф за порушення правил карантину. Якщо ж мова йде про посадову особу, яка допустила порушення правил карантину (наприклад, директор ТРЦ), то штрафи стартують від 34 тис. грн", – каже Тарасюк.
Але саме поняття "порушення карантину" досить розпливчасте, тому толком не зрозуміло, за що ж можуть оштрафувати. Зокрема, мається на увазі порушення тих правил, які встановив Кабінет міністрів, і тих, які були встановлені місцевою владою.
Днями Кабмін ще посилив обмеження на час карантину. Зокрема, заборонили перебування без масок в громадських місцях. Руслана Зелена, старший юрист ЮК PRAVO GARANT нагадує, що громадське місце – частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони і т.д.
"Серед таких заходів, крім іншого, заборона на перебування без маски або респіратора в громадських місцях, відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових і прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою і в разі службової необхідності; відвідування спортивних і дитячих майданчиків", – додає Зелена.
Крім цього, заборонили бути на вулиці без документів, ходити групою більше двох осіб, самовільно залишати місце обсервації перебувати в громадських місцях дітям до 14 років без супроводу батьків. Також всі, хто перетинають український кордон, повинні обов'язково пройти 14-денну обсервацію. Всі ці обмеження набули чинності 6 квітня і триватимуть до 24 квітня.
Коли і де потрібно носити маски, щоб уникнути штрафів
Зі штрафами і заборонами плутанина виникла ще й через те, що в різних містах діють різні правила. Наприклад, в тих же Сумах нещодавно заборонили ходити по вулицях без гострої необхідності і залишати квартири без масок. Адвокат юридичної консалтингової компанії "Де-юре" Євген Ляшук розповідає, що оштрафувати можуть за порушення правил карантину, які встановив не тільки Кабмін, але й місцева влада.
"Нагадую, будь-які заходи, які вживає місцева влада на час карантину, повинні бути чітко прописані у відповідному розпорядженні. Якщо вимоги щодо обов'язкового перебування в масках не підкріплені відповідним розпорядженням, то поліцейські не мають права притягувати вас до відповідальності за подібні нібито порушення, а можуть проводити тільки профілактичні бесіди", – пояснив Ляшук.
Що стосується штрафів за відсутність масок і респіраторів – тут теж не все так просто. Сергій Тарасюк пояснює, що органи місцевої влади просто виконують вимогу Кабміну відповідно до рекомендацій МОЗ з проведення профілактичних і протиепідемічних заходів.
"Наскільки законно не пускати без засобів захисту – питання риторичне. При фізичній можливості не допустити в ту чи іншу установу без маски, громадянин нічого не може протиставити. Поліція, яка приїде на виклик нічим не допоможе, а установа буде посилатися на правила відвідування. Питання в даний момент не врегульоване, і, швидше за все, причина в дефіциті засобів індивідуального захисту. Можемо припустити, що при вирішенні цієї проблеми, таке правило зафіксують нормативно", – зазначив Тарасюк.
Також нещодавно було багато паніки через те, що нібито необхідно носити маски й у власних автомобілях. Але юристи заспокоюють і пояснюють, що такої вимоги поки немає.
"На мій погляд, якщо людина йде по вулиці без маски (в постанові КМУ з цього приводу обмежень немає) – підстав для накладення штрафу немає, але якщо ж людина перебуває в магазині без маски, а магазин – ніщо інше як громадське місце, то у поліції є підстави виписати адміністративний протокол", – зазначила Руслана Зелена.
Кого можуть оштрафувати за гру на дитячих майданчиках
Відкритим залишається і питання з прогулянками, пікніками і дитячими майданчиками. Євген Ляшук зазначає, що якщо ми говоримо про дітей, не варто забувати, що до досягнення дитиною шістнадцяти років адміністративну відповідальність за нього несуть його батьки.
"Невинна гра дитини на дитячому майданчику, якщо відвідування спортивних і дитячих майданчиків заборонено, може розцінюватися як невиконання батьками або особами що їх замінюють, обов'язків по вихованню дітей (ст.184 КпАП України), під чим розуміється ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, що тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів гражд ан (850-5100 грн)", – пояснює Ляшук.
Сергій Тарасюк каже, що, наприклад, в Києві рішенням місцевої влади заборонено використання спортивних і дитячих майданчиків з посиланням на ту ж постанову КМУ, хоча їм не делеговані такі повноваження по заборонам.
"Якщо по використанню громадського транспорту місцева влада може встановити правила, то обмежити право пересування громадян – немає. Це з одного боку. А що заважає поліції скласти протокол на порушення обмежень, введених місцевою владою? Поки практики немає. Однозначно з точки зору законодавства цього робити не можна", – каже Тарасюк.
Руслана Зелена додає, що в березні Нацполіція склала 3120 протоколів про адміністративні порушення на підставі ст. 443 КУпАП, що свідчить про досить високу активність поліції в цьому питанні. Але рішення про притягнення до відповідальності приймає суд.
"Велику частину адміністративних матеріалів, спрямованих поліцією в суд, останній відправляє на доопрацювання для належного оформлення, а частина справ суди закривають через відсутність доказів складу адміністративного правопорушення. Є і постанови судів, якими притягнуті до відповідальності фізичні особи-підприємці, які продовжували здійснювати торгівлю після введення карантину, але таких постанов в реєстрі небагато. Однак жодне з рішень судів про притягнення до відповідальності ще не набуло чинності, тому останнє слово за судами апеляційної інстанції", – зазначила Зелена.
Дійсно, за час карантину багато штрафів виписали саме підприємцям, які продовжували працювати, незважаючи на заборону. Основна частина протоколів припадає саме на них.