Дія — лише один із кроків, які вже зробила держава у напрямку глобальної «діджиталізації». Раніше президент Зеленський заявляв, що хоче по-максимуму перевести всі відносини громадян із державою у цифрову площину, для чого в Україні створять цілу низку нових сервісів, електронних майданчиків та мобільних застосунків.
Як пише Новое Время, одним із таких кроків має стати створення спеціальної електронної платформи для збору даних про громадян України. Сервіс збиратиме інформацію про банківські рахунки, переміщення по країні та виїзд за кордон, рухоме та нерухоме майно, яке є у власності людини тощо. Передбачається, що ці дані допоможуть державним органам чітко визначити, хто дійсно може претендувати на державну матеріальну допомогу та в якому розмірі.
Регулює ці дії Закон про верифікацію та моніторинг державних виплат, який Володимир Зеленський підписав 18 грудня 2019 року. Загалом, сам закон набуває чинності з моменту його опублікування. Винятки — частина третя статті 8, яка має набути чинності після впровадження вищезгаданої електронної платформи, та частина перша статті 10, яка запрацює з 1 січня 2022 року.
Навіщо Україні цей закон
Закон про верифікацію і моніторинг державних виплат створили для того, аби, по-перше, забезпечити прозорість бюрократичних процесів у державному секторі, а, по-друге, збільшити ефективність державних витрат. Саме у рамках цих завдань відбувається так звана «цифровізація»: створення IT-систем, які дозволять відстежувати інформацію, що надходить, онлайн, без участі чиновників, пояснює Сергій Родлер, аналітик компанії TeleTrade.
«Закон дозволить підготувати базу для роботи моніторингових систем. Вони запобігатимуть випадкам, коли громадянин отримував підвищені виплати з бюджету або помилково, або шляхом певних махінацій», — каже експерт.
Головна ж мета верифікації, це, по суті, скоротити загальну кількість отримувачів пенсій, субсидій та інших соціальних виплат. Відповідно, таким чином, зберегти гроші в державному бюджеті.
Уряд націлений знизити рівень корупції в країні, домогтися цільового виведення коштів з бюджету, коментує Максим Орищак, аналітик Центру біржових технологій: «Але поки що все виглядає, як новий виток для розвитку корупції. Процес підробки документів і виведення коштів стає більш складним, але можливим».
Які виплати підлягають верифікації
У законі йдеться про всі державні виплати: пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Закон визначає права і обов’язки державних службовців, відповідальних за бюджетну політику, а також детально прописує методику збору, обробки та аналізу інформації, яка надходить від громадян. Головним відповідальним за моніторинг призначили Міністерство фінансів.
Сама ідея для України — не нова, говорить Сергій Родлер. За результатами 2018 року Мінфін рекомендував відповідальним органам перевірити близько 2,6 млн осіб на правомірність отримання соціальної допомоги. Іншими словами, подібна верифікація вже здійснювалася, але тоді не було конкретної інструкції щодо того, що робити із виявленими порушеннями далі.
Хто здійснюватиме верифікацію виплат
Наразі закон чітко не визначає, хто саме буде займатися верифікацією пенсій, субсидій та інших державних виплат, додає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський.
«В документі вказано лише, що це центральний орган виконавчої влади. Тож на даний момент невідомо, хто саме буде проводити верифікацію: Кабінет міністрів, Міністерство фінансів, Міністерство соціальної політики, чи якийсь спеціально створений для цього орган», — пояснює Хмелевський.
Як це працюватиме
Верифікація буде проводитися в три етапи: в момент звернення громадянина за виплатою, в момент здійснення виплат і вже після надання держдопомоги.
Електронна платформа братиме інформацію про отримувача соціальних виплат з різних баз даних та реєстрів. Планується, що ця платформа отримає доступ до банківських рахунків та даних Державної прикордонної служби про перетин кордону. Збиратимуться також і дані по всіх виплатах та пільгах, які отримує людина.
«Збиратимуть дані щодо володіння нерухомістю, транспортними засобами, все, що стосується руху коштів на банківських рахунках, дані про закордонні поїздки, заробітну плату та інші доходи, крупні покупки тощо. Проте держава не зможе в повній мірі чітко визначити добробут та доходи претендентів на державну допомогу. Адже тіньові доходи відслідкувати важко. Так само, як і витрати, здійснені в готівковій формі», — коментує Олександр Хмелевський.
Проте, принаймні, частину фактів незаконного отримання державних виплат виявити все ж вдасться. Але і тут є деякі «підводні камені»: можливі ситуації, коли, за формальною ознакою, субсидій та інших соціальних виплат будуть позбавлені люди, які дійсно їх потребують. Адже дані у базах можуть виявитися неточними чи неповними, додає Хмелевський.
Крім того, людина може отримувати допомогу від родичів чи мати давні заощадження, в результаті чого, втратить соціальні виплати.
Спірні моменти в законі
Експерти зазначають: найбільш спірне питання в законі — те, яким чином держава збирається організувати безпеку для персональних даних десятків тисяч користувачів.
Раніше персональні дані про людину були розкидані по сотням реєстрів відповідальних організацій, але тепер будуть об'єднані в один для спрощеного аналізу.
«У 2017 році Конституційний суд заблокував аналогічний проект, визнавши його неконституційним, але після усунення всіх нестиковок щодо необмеженого доступу чиновників до персональної інформації, Уряд знову відновив роботу над цим законом», — згадує Сергій Родлер.
З цим погоджується і Максим Орищак. Якщо документи потрібно буде довантажувати на електронну платформу у відсканованому форматі, існує ризик, що у базу можуть потрапити сфальсифіковані документи, оброблені у фотошопі. Слід пам’ятати і про кібератаки, можливість втрати даних, а також — про технічні фактори. Наприклад, збої роботи програм тощо.
«З одного боку, Уряд демонструє націленість на використання сучасних технологій. З іншого боку, чи гарантують вони безпеку даних при використанні таких технологій? У ХХІ ст регулярно відбуваються зломи відомчих установ по всьому світу, хакери крадуть кошти з криптобірж, злому піддаються навіть великі банки. Наприкінці 2019 року компанія Microsoft, приміром, розповіла, що хакерам з КНДР вдалося викрасти важливу інформацію з комп’ютерних мереж клієнтів у США», — наводить приклади Максим Орищак.