Закон про українську мову: міфи і правда

У вівторок, 14 травня, голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав закон про українську мову. Він вже обріс великою кількістю міфів, якими лякають насамперед російськомовних жителів країни.

Що важливо знати і як не стати заручником маніпуляцій - інформує сайт "Обозреватель".
 

В Україні залишиться лише одна мова?

Це не так. Закон регулює використання української в багатьох сферах. Перш за все на рівні взаємодії з державою, в освіті, медицині, культурі і у ЗМІ. При цьому в особистому, повсякденному спілкуванні ніхто не заборонить розмовляти російською, румунською чи угорською.

Закон прописує обопільну згоду на використання зручної мови. Якщо двоє лікарів на робочому місці використовують російську і це всіх влаштовує, то ніякого штрафу їм не буде. Аналогічне правило діє, якщо пацієнт із лікарем хоче розмовляти не українською.
 

Більшість людей в Україні говорять російською?

За даними спільного дослідження відразу декількох агентств — КМІС, Соціс, Рейтинг, Центр Разумкова (опитування за 2017 рік), 24% українців спілкуються в повсякденному житті російською, ще 24% — українською та російською. 50,5% спілкуються лише українською.
 

Люди не готові до блискавичного переходу на українську?

Сам закон набуде чинності лише через два місяці після публікації. Також там прописані перехідні періоди. Не в усіх випадках вони досить довгі, але вони є.

Наприклад, складання ЗНО українською повноцінно набуде чинності з 2030 року. Тобто, для тих українців, які вступлять до першого класу вже після введення прийнятих норм.
 

Представників нацменшин штрафуватимуть за незнання мови?

Ні. Штрафувати за незнання мови ніхто не буде і не має права. Всі охочі вивчити державну мову отримають безкоштовну можливість. Як запевняють автори ідеї, в усіх регіонах створять центри для вивчення української.

Окрему увагу приділять і іноземцям, які хочуть отримати громадянство — вони повинні скласти спеціальний тест на знання української.

"Закон стосується лише функціонування української мови як єдиної державної. Права інших мов регулюються іншими законами, наприклад законом про нацменшини. Ми, до речі, в цьому проекті вносимо зміни в нього і доручаємо захистити права меншин на свою мову", — пояснює один з авторів закону, народний депутат від "Народного фронту" Микола Княжицький.
 

Уповноважений зможе штрафувати геть усіх?

Уповноважений буде підконтрольний Кабінету міністрів України. У законі прописані чіткі вимоги і процедурні моменти.

Його завдання — моніторити дотримання норм законодавства, розглядати скарги фізичних та юридичних осіб, ініціювати службові розслідування, складати протоколи, застосовувати стягнення тощо.

При цьому будь-яке рішення має бути мотивоване. Не можна просто взяти і оштрафувати людину. Також не виключені й інші ризики. Наприклад коли мовне питання може бути використане для маніпуляцій і усунення нелояльних. Тут важливою є чітка позиція самого Уповноваженого і громадський контроль.
 

Чи загрожує кримінальна відповідальність за двомовність?

Ні, бо закон не передбачає зміни до відповідного кодексу. Тому в документі немає жодної кримінальної відповідальності за щось, лише адміністративна у вигляді штрафів.
 

Молитви в церквах — українською?

Закон не поширюється на мову релігійних обрядів. А у Православній церкві України громада сама обиратиме, якою мовою вести богослужіння. Це може бути українська або старослов'янська.
 

Всі ЗМІ перейдуть на державну мову?

Не зовсім, хоча квоти збережуться. Інтернет-видання отримають право публікувати статті двома і більше мовами в разі, якщо у них буде доступна українська версія. Але каналам пропонується встановити квоту на українську в 90% (раніше йшлося про 75%). Окремі умови для кримськотатарських каналів, там квота на українську зберігається на рівні 40%.

При цьому право і можливість вільного доступу до будь-якого іншого контенту зберігається. Кожен зможе подивитися улюблену російськомовну передачу в YouTube або Facebook без будь-яких проблем або обмежень.