Родині загиблого офіцера Богдана Лисенка надійшло відео з моментом загибелі.
Друг загиблого, Дмитро Астрашанович, повідомив "УП. Життя", що після загибелі ворожий агресор надіслав його родині шокуюче відео того, як Богдан був вбитий.
Богдан Лисенко, офіцер ЗСУ та колишній журналіст, загинув 13 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання біля села Степове на Запорізькому напрямку. Його син, Антон, розповів, що в той день батько сидів на задньому сидінні автівки, коли ворожий дрон влучив саме у ту частину машини. Водій вижив і був евакуйований іншими військовими.
"Потім агресори прислали відео, як Богдана вбивають", — зазначив Дмитро.
Життя та навчання
Народився 24 березня 1966 року в Житомирі. Його мама була вчителькою математики та фізики, батько – лікарем-хірургом родом із Камеруну. Коли пара розлучилася, сина виховували мама і бабуся.
Богдан був переконаний, що Житомир – це найкраще місто. Виріс на вулиці Юрка Тютюнника (колишня Войкова), де понад століття жила його родина.
Він навчався в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого — на режисера, працював на кіностудії ім. Довженка, долучався до анімації й документального кіно.
У журналістиці з початку 1990-х; писав під псевдонімом Богдан Лу для місцевих і всеукраїнських видань (“Факти”, “Субота”, “Ехо”).
"Не поспішав багато розповідати про себе, свої досягнення та нагороди"
Був учасником Революції гідності (фотографував на Майдані).
Коли Росія окупувала Крим і почала війну на Донбасі, Богдан долучився до добровольчого батальйону "Донбас" зі зброєю в руках. Згодом – до "Гарпуна" та "Правого сектора".
У період між АТО та повномасштабною війною служив у розвідці, був снайпером-розвідником. Про це він практично нічого не розповідав.
З 2022 року — офіцер Збройних сил України, служив у ДШВ, потім у ТрО, заступник командира роти.
Нагороди та родина
Поховали Богдана на Смолянському військовому кладовищі у Житомирі. Коли він раніше приходив туди, то казав: якщо загине, то хотів би бути похованим поруч зі своїми побратимами. Під час похорону лунала улюблена Богданова пісня "Гей, була в мене коняка".
Богдан був нагороджений відзнаками Президента України, Міністерства оборони, медалями за участь в АТО, за поранення та жертовність у боях за волю України. У нього залишилося п’ятеро дітей – чотири доньки (одній із яких у вересні виповниться 18 років) та син.
Ця історія — приклад сили духу й самовідданості. Вічна пам’ять Герою — борцю, який все життя віддавав улюбленій справі: журналістиці, мистецтву, захисту України.