А Київ опинився перед перспективою зіпсувати відносини як з республіканцями, так і з демократами, пише журнал Новое Время.
«Наступний генпрокурор на 100% буде моєю людиною» — з таким твердженням президент Володимир Зеленський може увійти в американську, а то й у світову історію.
Протягом останнього тижня Україна жила кількома темами — формулою Штайнмаєра, кадровими змінами в МВС та кризою в МОЗ. А 23 вересня Зеленський у хорошому настрої і в супроводі дружини вирушив у свою першу поїздку в США як президент — щоб взяти участь у Генасамблеї ООН та зустрітися зі своїм колегою Дональдом Трампом.
Зеленський їхав в ООН, а насправді - в обійми американських політиків та ЗМІ, які останній тиждень жили своєю темою, що стала глобальною. І довгоочікувана зустріч із президентом США перетворилася для українського лідера на рандеву з людиною, проти якої демократи почали процедуру імпічменту. Причому господар головного кабінету на Банковій став спусковим гачком для всієї цієї історії.
На той час, коли Зеленський опинився у Нью-Йорку, він — у недавньому минулому телевізійний комік з не найбільш залученої у світові процеси країни з околиці Європейського союзу — раптово перетворився на світового політика, який змагається з самим Трампом за частотою згадувань у світових ЗМІ.
А почалося все 19 вересня. У газеті The Washington Post (WP) вийшла стаття про те, що інформатор з американської розвідки повідомив своє керівництво про телефонну розмову президента США з неназваним іноземним лідером. Господар Білого дому нібито перевищив свої повноваження під час бесіди, що й стривожило інформатора.
Журналісти з’ясували, що співрозмовником Трампа був Зеленський. Лідери спілкувалися ще 25 липня — формальним приводом для бесіди стали привітання від Трампа з перемогою партії Зеленського Слуга народу на парламентських виборах.
Але низка авторитетних американських видань написала, що в ході бесіди Трамп намагався «мотивувати» Зеленського провести активне розслідування діяльності української компанії Burisma, пов’язаної з колишнім міністром екології Миколою Злочевським.
Інтерес президента США, за версією ЗМІ, полягав у тому, що з цією фірмою був пов’язаний син демократа Джо Байдена. Останній — не просто американський політик, а ймовірний головний конкурент Трампа на президентських виборах, які відбудуться в наступному році.
Джо Байден - імовірно головний конкурент Дональда Трампа на президентських виборах / Фото: REUTERS / Bastiaan Slabbers
Озвучені у ЗМІ звинувачення здалися опонентам господаря Білого дому настільки значними, що в ніч з 24 на 25 вересня спікер палати представників Ненсі Пелосі оголосила про запуск формальної процедури імпічменту щодо чинного президента США.
«Це, можливо, найбільший скандал за час каденції Трампа», — вважає Крістофер Міллер, американський журналіст, який базується в Києві і працює для Радіо Свобода. Навіть розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера про російське втручання в американські президентські вибори 2016 року не призвело до запуску процедури імпічменту. А розмова із Зеленським призвела.
«Нинішній скандал може вплинути не лише на американську політику, а й на геополітику», — прогнозує Міллер. Історія з дзвінком стане головним болем не лише для Вашингтона, але і для Києва. Якщо Україну втягнуть у з’ясування стосунків між республіканцями і Трампом з одного боку та демократами з Байденом — з іншого, країна втратить підтримку і тих, і інших.
Але ж офіційний Київ, як нагадує Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, мав її - і саме двопартійну — ще від 1991 року. Іншими словами, хто б не був при владі у Вашингтоні, Банкова і Грушевського завжди могли розраховувати на руку допомоги з-за океану.
«Україні точно не варто ставати м’ячем в американському політичному футболі сезону президентських виборів — 2020», — попереджає Пайфер.
Відверто поговорили
25 вересня Зеленський вивісив у соцмережах групове фото з Нью-Йорка: він сам, його дружина, а також Трамп і перша леді Америки. Всі четверо стоять поруч, дивляться в камеру і посміхаються.
Фото: Twitter Володимира Зеленського
Навряд чи посмішка Трампа була щирою. До того моменту він кілька днів провів, звинувачуючи через Twitter пресу і демократів в непорядності та називаючи себе об'єктом полювання на відьом. І переконував усіх і вся, що в телефонній розмові із Зеленським не було ніякої крамоли.
Потім Трампу довелося пообіцяти оприлюднити зміст бесіди. І саме 25 вересня на сайті Білого дому з’явився цей текст. Причому не повноцінна розшифровка — в адміністрації американського президента попередили, що текст може бути неточний.
А постійний користувач Овального кабінету продовжував робити вигляд, що нічого особливого не сталося. Трамп написав, що багато хто був здивований, наскільки «милим» він здався під час цієї «дріб'язкової бесіди». Американський лідер не назвав цих «багатьох», але серед них точно не було демократів. Тому що та ж Пелосі заявила: оприлюднений текст став новим аргументом на користь необхідності розслідування щодо імпічменту. «Публікація Білим домом записів розмови підтверджує, що президент підриває чесність наших виборів, престиж займаної ним посади і нашу національну безпеку», — сказала спікер палати представників.
Фактів прямого тиску на Зеленського документ не містить. Але в ньому дійсно є прохання Трампа відновити роботу щодо корупції Burisma, з якою пов’язаний молодший Байден. Мовляв, його батько хвалиться про те, що зумів припинити розслідування української Генпрокуратури щодо компанії Злочевського. «І це звучить жахливо для мене», — підсумував у бесіді Трамп.
У цьому місці розмови його співрозмовник з Банкової каже, що обізнаний із ситуацією. І вимовляє фразу про те, що новий голова ГПУ буде повністю його людиною. І цей «на 100% свій», мовляв, розгляне питання з Burisma.
Зварити з цих слів міцний напій, здатний звалити Трампа, на думку експертів, не вдасться. З точки зору демократів, було б ідеально, якби в розмові прозвучала погроза на адресу Зеленського. Наприклад, призупинити військову допомогу Україні у розмірі $400 млн, якщо слідство щодо Burisma не відновиться.
WP якраз і писала про можливість подібного шантажу. Штати дійсно заморожували виділення цих коштів. І лише в середині вересня Зеленський повідомив, що США розблокували фіндопомогу.
Але в документі, який оприлюднив Білий дім, таких погроз немає. І демократам, можливо, доведеться вимагати оприлюднення повного звукового файлу телефонної розмови, щоб переконатися, що до шантажу Трамп справді не вдавався.
Так що запис розмови — це не фініш, а швидше старт роботи над імпічментом.
Передісторія скандальної історії
Перші ознаки Українагейту — так нинішній скандал називають американські ЗМІ - з’явилися навесні цього року.
Напередодні першого туру українських президентських виборів голова ГПУ Юрій Луценко в інтерв'ю американському виданню The Hill заявив, що пов’язує звільнення свого попередника Віктора Шокіна із розслідуванням справи Burisma.
Порошенко відправив Шокіна у відставку у 2016-му. А незадовго до цього саме Джо Байден, на той момент віце-президент США, вимагав звільнити цього генпрокурора. Погрожуючи, за версією Луценка, тим, що США не виділять Україні $1 млрд кредитних гарантій.
Після публікації у The Hill в Україну почав збиратися Рудольф Джуліані, адвокат Трампа. Він хотів з’ясувати, як просувається розслідування щодо Burisma, в якій з 2014-го і до недавнього часу працював син Байдена.
Плани Джуліані викликали скандал в Америці, адже він приватний адвокат, а не держслужбовець. І колишній мер Нью-Йорка від поїздки відмовився.
Сам Луценко в розмові з НВ підтвердив, що на початку 2019-го зустрічався із Джуліані у Нью-Йорку.
«Моя приватна зустріч із Джуліані відбулася на його запрошення. Ми обговорили низку тем. Його цікавила справа Burisma. Причому пан Джуліані вже володів базовою інформацією. Імовірно, зі слів Шокіна», — розповів Луценко.
За словами колишнього шефа ГПУ, Джуліані показав йому відео зі спічем Байдена про $1 млрд в обмін на звільнення Шокіна. «Це ще більше посилило враження скоординованих дій проти слідства щодо Burisma», — сказав екс-генпрокурор.
Його слова готова спростувати Дар’я Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції (ЦПК). Вона від 2014-го стежить за розслідуванням справ, у яких фігурували Злочевський та його компанія. І Шокін, на її думку, лише посприяв тому, щоб екс-міністр уникнув кримінальної відповідальності. А коли генпрокурором став Луценко, Burisma заплатила штраф. І на цьому її проблеми закінчилися. «Це повністю сфабрикована історія [про те, що Шокіна звільнили через сина Трампа]. Її просуває Джуліані з подачі Луценка», — впевнена Каленюк.
Вже тоді, у травні 2019-го, коли Джуліані відмовився від поїздки до Києва, стало зрозуміло, що тема Burisma болісно сприймається Трампом та його оточенням і українській владі варто бути вкрай обережною, щоб не отримати собі ворога в особі мешканця Білого дому.
В той момент Джуліані заявив в пресі, що в передвиборчому штабі Зеленського є вороги Трампа та США. Адвокат мав на увазі Сергія Лещенка, на той момент — народного депутата, причетного до оприлюднення так званої чорної бухгалтерії Партії регіонів. У цих паперах фігурував і Пол Манафорт, політтехнолог Віктора Януковича, який став головою виборчого штабу Трампа. Зрештою Манафорт був засуджений і потрапив в американську в’язницю.
Лещенко пояснив НВ, що та історія коштувала йому призначення в Адміністрацію президента Зеленського. «Тоді я сказав, що ситуація складна, тому пропоную на час американської кризи мою кандидатуру не розглядати, а зосередитися на відставці Луценка», — розповів екс-депутат.
Величезний скандал
Згідно із законом Сполучених Штатах Америки, запускає неприємну для Трампа процедуру імпічменту палата представників Конгресу. Що вона і зробила — більшість там за демократами.Спецрозслідування, старт якому дала Пелосі, — лише перший крок. Далі в ситуації будуть розбиратися шість комітетів палати, після чого та знову повинна проголосувати за імпічмент. Якщо знову прозвучить «Так», своє слово скаже Сенат. Від нього потрібні дві третини голосів, які демократам, швидше за все, не зібрати — більшість у верхній палаті Конгресу за республіканцями. Проте нинішній шанс повалити Трампа — поки що найреальніший.
Демократи давно намагалися просунутися в розслідуваннях проти президента, але робили це обережно, зазначає Донна Хоффман, професор кафедри політичних наук Університету Північної Айови. До того ж більшість запитів Конгресу про інформацію та свідчення у Білому домі відхиляли.
«Тепер, з даними інформатора на додачу до власних заяв Трампа і Джуліані більшість демократів у палаті представників вже не будуть обережними», — вважає експерт. Тому що «Діючий президент, який спонукає іноземний уряд втрутитися в американські вибори, — безпрецедентний випадок».
Нинішній скандал дійсно прискорить процедури в розслідуваннях демократів, впевнений Майкл Таннер, старший науковий співробітник Інституту Катона у Вашингтоні. «Те, що відбувається підбадьорить як прихильників Трампа, так і демократів», — говорить він. Якщо перші подаватимуть скандал як чергову спробу опонентів Трампа позбутися його, то другі - як нову ілюстрацію того, наскільки низько впав президент США.
«Це величезний скандал, який так просто не закінчиться. Ця тема надовго оселиться в американських медіа», — впевнений Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні.
Між двох Вашингтонів
За словами Світлани Заліщук, у недавньому минулому — члена парламентського комітету в закордонних справах, зараз українська зовнішня політика стає заручником внутрішньої політики США. І так буде тривати ще щонайменше рік — до визначення нового господаря Білого дому. «Без втрат — іміджевих та ресурсу підтримки — ми [з цієї історії] не вийдемо», — констатує вона. І головне завдання для президента та МЗС — мінімізувати негатив.
А його вже вистачає. Навіть оприлюднений Білим домом текст може налаштувати проти України американських демократів. І не лише їх, але й європейців: під час розмови Зеленський погоджується з Трампом, який говорить, що Євросоюз недостатньо підтримує Україну в її протистоянні з агресивною Росією.
Ніна Янкович, науковий співробітник Вілсонівського центру, вважає, що американці повинні зрозуміти: у Зеленського не було особливого простору для маневру в розмові із Трампом. Та й лідерам Франції та Німеччини, яких розкритикували обидва президенти, варто оцінити той факт, що бесіда була конфіденційною.
Ключ до розв’язання донбаського конфлікту перебуває в руках Володимира Путіна, у якого з Трампом відносини кращі, ніж в Ангели Меркель та Еммануеля Макрона. Тому в бажанні Зеленського погодитися з критикою Трампа є свої причини, підсумовує експерт. «На жаль, Україна в міжнародних відносинах не може говорити з позиції сили», — наголошує Янкович.
Але чи зрозуміють європейці й американці Зеленського — питання відкрите. Олена Гетьманчук, директор Центру Нова Європа, побоюється, що Україна стане «токсичним елементом» в Америці незалежно від того, якою буде розв’язка телефонного скандалу. Експерт не виключає, що в результаті двопартійна підтримка України може ослабнути.
Зустріч Зеленського з Трампом відбулася 25 вересня - в день оприлюднення стенограми їхньої розмови / Фото: president.gov.ua
Зберегти її буде непросто, вважає Джеймс Брук, американський журналіст і головний редактор Ukraine Business News. По ходу розгортання процедури імпічменту найвірніші прихильники Трампа будуть думати в парадигмі «Трамп хороший, Україна погана», прогнозує він. І якщо імпічмент завершиться відставкою Трампа і перемогою Демократичної партії на наступних виборах, підтримка для України з боку республіканців зменшиться.
Тому зараз українська влада, на думку Гетьманчук, повинна дотримуватися колишньої тактики: дуже обережно комунікувати цю тему.
Аслунд радить українському президенту постійно наголошувати, що відносини між Україною та США хороші. А все, що відбувається — це суто внутрішній американський конфлікт, до якого Україна не має стосунку.
«Зеленський не повинен приймати одну зі сторін конфлікту в США і не повинен брехати», — резюмує експерт.
Український лідер вже почав балансувати на межі. Під час офіційної зустрічі із Трампом у Нью-Йорку, яка відбулася все в той же день — 25 вересня, Зеленський заявив американським журналістам: Трамп у телефонній бесіді на нього не тиснув. І відразу ж уточнив, що не хотів би бути втягнутим у вільні демократичні вибори в США.