У Житомирі Рада безбар’єрності провела перше засідання: на часі нові суспільні норми. Про це йшлося на першому засіданні Ради безбар’єрності.
З кожним роком зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами. Тому і збільшилася кількість спецкласів у закладах загальної середньої освіти та груп у закладах дошкільної освіти. В останніх створені групи різного направлення — для діток з порушенням зору, порушенням слуху, порушенням мовлення, затримкою психічного розвитку порушенням опорно-рухового апарату, порушенням інтелектуального розвитку, складними порушеннями розвитку.
У 27–ми закладах дошкільної освіти функціонують по 4 інклюзивні групи, які відвідує 181 дитина. У закладах загальної середньої освіти кількість таких діток більша — 332. В департаменті освіти це пояснюють тим, що батьки запізно звертаються за допомогою до фахівців для психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та психолого-педагогічною допомогою.
«Зазвичай, батьки звертаються, коли дитина вчиться у початковій школі і коли бачать, що у дитини є труднощі з навчанням. Це проблема, і важливо, щоб батьки розуміли про необхідність саме раннього звернення до фахівців, якщо вони відчувають занепокоєння щодо розвитку дитини. Інклюзивно-ресурсні центри роз’яснюють про це батькам», — говорить Світлана Ковтуненко, заступниця директора департаменту освіти міськради.
У 33 закладах загальної середньої освіти створені інклюзивні класи. Для кожної дитини існує індивідуальний план її розвитку. Корекційну спрямованість має освітньо-виховний процес у Житомирському спеціальному закладі дошкільної освіти № 59. Тут створені умови доступності для навчання дітей з особливими освітніми потребами: наявності пандус та кнопка виклику.
Кнопки виклику є у всіх житомирських освітніх закладах. Ресурсні кімнати, медіатеки, куточки для медичного обслуговування та корекційно-розвиткових занять — умови для розвитку створені. Однак пандуси, хоч і є, не всі вони відповідають вимогам державних будівельних норм.
Галина Шиманська, секретар міської ради, зупиняється на ще одній проблемі — забезпечення харчової безбар’єрності у закладах освіти.
«Є діти, які не переносять лактозу, і є тенденція зі збільшення кількості цих дітей. Для них має бути розроблене окреме меню. Це питання освітяни піднімали перед Міністерством освіти та Інститутом харчування. Таке меню має бути створене, аби дітки могли весь день перебувати в садочку чи в школі», — говорить Галина Шиманська.
Що потрібно знати про нові суспільні норми, можна прочитати у спеціальному посібнику, розробленому за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, — «Довіднику безбар’єрності».
Журнал Житомира писав, що пільги на харчування у школах і садочках до 50% - як оформити.
У житомирських дитсадках та школах зросте кількість дітей, які харчуються за кошти громади.