25 жовтня, у День української писемності та мови, українців у всьому світі об’єднало написання радіодиктанту. Цього року його писали 25-й раз. Долучилися до диктанту і житомиряни. Зокрема, зібралися 50 студентів у Поліському національному університеті.
Цьогоріч писали під диктовку поета та військовослужбовця ЗСУ Павла Вишебаби текст авторства Оксани Забужко – “Магія голосу”.
Фото: студенти, Журнал Житомира
Перед початком диктанту Богдана Солтанова, яка навчається на третьому курсі технологічного факультету, розповіла, що вже двічі брала участь у написанні диктанту.
Фото: Богдана Солтанова
“Це дуже круто, коли українці в усьому світі спільно пишуть такий текст. Це задає атмосферу і дійсно об’єднує. Особисто для мене участь в диктанті – це прокачування своїх мовних навичок. Допомагає поновити знання, які ми здобували ще в школі”, – говорить Богдана.
Вперше спробувати свої сили у написанні диктанту вирішила студентка першого курсу факультету права, публічного управління та нацбезпеки Вікторія Поленюк. Дівчина паралельно здобуває фах вчительки української мови в ЖДУ ім. Івана Франка, тому хоче знати мову досконало.
Фото: Вікторія Поленюк
“Радіодиктант – це гарна можливість перевірити знання з української мови. Мені, як громадянці України, це конче необхідно. Іван Франко у поемі “Мойсей” писав: “Як заглушите душу живу, заговорить каміння”. Тому свою мову треба вчити, знати та перевіряти. Складного тексту від Оксани Забужко не боюся, адже досконало знаючи українську мову, можна справитися навіть і з авторськими знаками в художньому тексті”, – розповіла Вікторія Поленюк.
Фото: Журнал Житомира
Варвара Заєць, старша викладачка кафедри іноземних мов, розповіла що в Поліському національному університеті радіодиктант пишуть щороку. Цьогоріч дописати його одночасно з усіма українцями студентам не вдалося – об 11:30 оголосили повітряну тривогу, і учасники пройшли в укриття.
Фото: йдуть в укриття, Журнал Житомира
За словами Варвари Заєць, написання диктанту перенесуть на інший день. А трьох студентів, роботи яких не матимуть помилок або матимуть їх найменшу кількість, відзначать подарунками.
Радіодиктант в ліцеї №23
А от учням та вчителям міського ліцею №23 таки вдалося написати радіодиктант – звісно ж, в укритті.
Десятикласниця Вікторія Малежик розповіла, що текст Оксани Забужко їй сподобався. Те, як його диктував Павло Вишебаба, зробило написання легким.
“Було декілька місць, де я сумніваюсь в пунктуації, але сподіваюсь на кращий результат”, – поділилась враженнями дівчина.
Сподівається, що не допустила жодної помилки та з нетерпінням очікує на результати й одинадцятикласниця Дарина Пенько. Дівчина писала диктант національної єдності вперше. До акції долучилася з власної ініціативи – з метою відчути єдність з українцями не тільки на території нашої країни, а й далеко за її межами.
На перевірку в Київ щороку надсилає свою роботу Світлана Назаренко, асистентка вчителя ліцею №23. Жінка зізнається: орфографічних помилок має не багато, а от пунктуаційні іноді допускає.
“Під час написання я ототожнюю себе з національною спільнотою. відчуваю себе українкою. Вважаю, що текст був не складним, але є моменти, де я сумнівалась у розділових знаках”, – говорить Світлана Назаренко.
Тетяна Паламарчук, заступниця директора з навчально-виховної роботи, яка є співорганізаторкою написання диктанту в ліцеї, щороку пише диктант виключно для себе і на перевірку не надсилає.
“У кожному реченні, у кожному словосполученні відчувався стиль Оксани Забужко, її темперамент, її думки, гра слів. Я отримала справжнє задоволення, слухаючи диктора. Диктант дає мені відчуття, що я не одна в цьому світі, що в мене є однодумці – не лише в ліцеї чи в місті Житомирі, а й загалом в Україні та світі. І оце відчуття, що ми дуже стійка, сильна і незалежна нація, дає мені наснагу жити далі”, - говорить про цьогорічний текст Тетяна Паламарчук.
Журнал Житомира писав, що на легкому старті складного диктанту: як у Житомирі розпочався радіодиктант.
Нагадаємо, що цьогорічний всеукраїнський радіодиктант став символічним, адже об’єднає українців уже в 25-й раз.
Журнал Житомира писав, як змінювалася кількість учасників та «відмінників».