Єдиний в Україні підводний музей у прісній водоймі, де проходять реабілітацію військові та тренуються працівники ДСНС, опинився під загрозою. Воду в кар’єрі поблизу річки Ірша у Малині (Житомирщина) можуть спустити, а експонати музею просто викинути.
Місцеві мешканці розповідають, що фірма “БМ Граніт-У” 10 червня 2025 року встановила ворота та доставили важку техніку для початку робіт з відкачування води.
Люди знесли ці ворота та чергують на місці водойми, щоб не допустити спуску води та початку видобувних робіт, а коли вночі, в комендантську годину, екскаватор проводить роботи – мешканці викликають поліцію. Після цього техніку поліція почала… охороняти. Про це пише видання Голка.
ФОТО: Заїзд до водойми загородили. Міське інтернет-видання “Malyn.media”
Вищезгадані копальні роботи проведені в межах прибережної захисної смуги р. Ірша.
Дайвер Павло, який зараз служить у нацгвардії, розповідає, як створювали цей Музей, який місцеві називають “Калюжа” і він не має офіційного статусу, – сьогодні є єдиним в Україні прісноводним підводним музеєм:
Дайвери з клубу “DiveTeam” сюди приїхали на початку 2000-х і одразу закохалися в це місце. Вода була дуже прозора, а глибина зручна для навчань – ідеальні умови для початківців і на кілька областей це така єдина водойма. Згодом створили Малинський підводний музей – долучалися дайвери з усієї України. Його відвідували інструктори великих, міжнародних асоціацій дайвінгу: SDI, IANTD, PADI, SSI, GUI. Їм там проводили ознайомчі занурення і вони були в захваті від краси підводного світу Малинського музею. Був момент, коли вода стала мутною і почала цвісти. Тоді дайвери привозили з Дніпропетровщини мушлі котрі чудово прижились і очистили воду. На сьогодні зі дна кар’єра, де глибина до 18 метрів, видно поверхню води.
На відкриття музею приїздили знімальні групи національних каналів. Дайвери створювали тут простір, щоб людям було цікаво займатися дайвінгом. Тут є протитанкова установка, мотоцикл, який спеціально для цього очистили, макет міни, машини, гармата, і загалом до 30 експонатів зроблених для Малинського підводного музею. Дайвери розповідають, що сюди приїздять тренуватися працівники ДСНС, Нацгвардії, Збройних сил України.
Тут вже і до цього проходили реабілітацію військові. Для них це шанс переключитися, що дає можливість відновити внутрішню гармонію. Шість років тому тут була спроба спустити воду, і от зараз все повторюється знову, – наголошує Павло.
З його слів, цей кар’єр почали розробляти ще 1970 року, а у 1990-х роках його затопили і поблизу кар’єру вже є будинки і городи. По суті роботами у червні тут зірвали пляжний сезон.
Тому за збереження зони відпочинку та єдиного підводного музею виступають і прості мешканці Малина.
Товариство “БМ Граніт-У” отримало спецдозвіл на користування надрами в затопленому кар’єрі “Калюжа”. Це близько 500 м від меж міста Малин. Громада з’ясувала, що Департамент екології та природних ресурсів Житомирської облдержадміністрації надав позитивне рішення з оцінки впливу на довкілля.
З якого разу фірма отримала документи?
"Спершу були відмови і якщо звернутися із запитом про доступ на публічну інформацію – їх можна отримати. А далі з’явився позитивний висновок. Таким чином двічі облдержадміністрація давала негативні висновки і раптом позиція змінилася. Хоча місцева влада мала можливість надати свої негативні коментарі в рамках процедури оцінки впливу на довкілля, але вирішила підтримати проєкт. А аби мінімалізувати спротив населення, обіцяє облаштувати пляжі. Без підтримки місцевої влади обласна адміністрація, думаю, на такий крок би не пішла. У тому ж таки листі за підписом заступника голови Малина Віктора Гвоздецького йдеться про те, що не виключене забруднення води у колодязях та артезіанських свердловинах і що товариство “БМ Граніт-У” бере на себе зобов’язання знайти альтернативне водопостачання для місцевого населення", - повідомив Петро Тєстов експерт Української природоохоронної групи.
Уривок листа заступника міського голови Малина до Житомиської обласної адміністрації
Рішення чиновників обласної адміністрації спрацювало як вирішальний аргумент в апеляційному суді, коли Державна служба геології та надр України намагалася припинити право товариства “БМ Гранім-У” на користування надрами. Колегія Кримського апеляційного суду через ці нововиявлені обставини вирішила скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду, яке без оцінки впливу на довкілля з боку облдержадміністрації було не на користь цієї фірми, яка хоче видобувати граніт, а на користь громади (судді Віталій Кузьмішин, Тетяна Сапальова, Олег Сушко).
Розуміючи, що документи від обласної адміністрації можуть негативно вплинути на ситуацію, мешканці зібрали підписи і у квітні направили колективне звернення до всіх, кого могли: від міського голови Малина до Президента України.
Які дії місцевих машканців?
Мешканці направили листи до голови обласної адміністрації і до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Окрім того листи спрямували до профільного міністерства і до Державної служби геології та надр України. Держгеонадра підтвердили, що товариство має спецдозвіл. Уповноважений парламенту з прав людини повідомив, що справа перебуває в суді та попросив з розумінням віднестися до його повноважень. Щодо Міндовкілля, то підтвердили, що ТОВ “БМ Граніт-У” отримало висновок з оцінки впливу на довкілля, який у березні цього року видав Департамент екології та природних ресурсів військової адміністрації Житомирщини, - повідомив Микола Поліновський Місцевий активіст.
Тут варто зазначити, що у парламенті є народна депутатка родом з самого Малина – Тетяна Грищенко (“Слуга народу”). Її обрали до Верховної Ради, щоб вона представляла цей округ і входить в комітет аграрної та земельної політики. Громадська ініціатива “Голка” намагалася упродовж тижня телефоном отримати в народної депутатки коментар, але безрезультатно. Тому політикині направили офіційне звернення, на яке відповіді ще немає.
Чи має фірма дозвіл?
Дозвіл фірма отримала в 2007-му, він діятиме ще кілька років. Родовище порівняно невелике. Відкриті дані показують, що тут запаси десь удесятеро менші, ніж ті, які є на сусідньому родовищі “Укрзалізниці” за 2 кілометри. У цій ситуації є низка питань: якщо “підводний музей” створили 2011 року, то це було у той час, коли у фірми дозвіл на видобування уже був. Але виникає питання, чому компанія не видобувала нічого стільки років і чому державні органи 15 років допускали таке використання обʼєкту надр із фактично “сплячим” видобувним спецдозволом? Припускаю, що було важко конкурувати з сусідами – великими карʼєрами і щебеневими заводами групи UNIGRAN. А оскільки з 2022-2023 рр. видобуток на карʼєрах UNIGRAN фактично заблокований, то тепер “БМ Граніт-У” може скористатися цим, щоб спробувати знайти своє місце на ринку щебеневої продукції, - коментує Володимир Бойко, засновик медіа про користування надрами Nadra.info.
Місцеві мешканці кажуть, що спробу видобувати граніт тут зупиняли ще 2019 року.
Державна служба геології та надр подала 16 червня касацію. Про це повідомили “Голці” у Міністерстві довкілля:
У цій справі Міндовкілля абсолютно на боці захисту інтересів довкілля та не підтримує дії товариства та регіональної влади. Міністерство ще у серпні 2023 року за результатами опрацювання звіту з оцінки впливу на довкілля товариства “БМ Граніт-У” на впровадження проєкту “Розробка та подальша рекультивація Малинського родовища гранітів, ділянка Городищенська” проінформувало товариство, що звіт з оцінки впливу на довкілля та сама планована діяльність не відповідає вимогам Закону про оцінку впливу на довкілля та відмовило у видачі висновку. Варто наголосити, що окрім невідповідності природоохоронним вимогам, діяльність ставить під загрозу безпеку руху залізничних перевезень, та життєдіяльності населення з огляду на недотримання вимог санітарного законодавства.
Облдержадміністрація Житомирщини так і не надала зрозумілої відповіді, чому інформацію, про яку зазначили у Міністерстві довкілля, під час надання оцінки впливу на довкілля не врахували.
Будемо і надалі слідкувати за розвитком подій даної ситуації.