Про це повідомляє Овруцька міська рада, пресслужба проєкту «Полісся – природа без кордонів» та ГО «Українське товариство охорони птахів».
Статус підтвердять відповідним сертифікатом цієї авторитетної міжнародної організації. Сертифікат ЮНЕСКО засвідчить, що дана територія має високу екологічну та культурну цінність, а діяльність людини тут відбувається на принципах сталого розвитку, дружнього до довкілля.
«Надання статусу «біосферний резерват» не передбачає жодних додаткових (у тому числі юридичних) заборон чи обмежень у природокористуванні, створенні нових об’єктів ПЗФ тощо. Разом з тим отримання сертифікату ЮНЕСКО підніме статус цієї території, дозволить активно розвивати внутрішній та міжнародний туризм, залучати інвестиції та брати участь у міжнародних проєктах», – говорить керівник проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» Ольга Яремченко.
Отримати вигоду завдяки отриманню високого статусу зможуть 5 територіальних громад Житомирщини: Словечанська, Лугинська, Коростенська, Овруцька та Олевська.
Експерти ТОП в рамках проєкту «Полісся – дика природа без кордонів» провели широкі дослідження території Центрального Полісся та на їхній основі підготували номінаційну форму на біосферний резерват «Центральне Полісся» (БРЦП).
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України прийняло підготовлений ТОП документ та за участі місцевих органів державної виконавчої влади організовує процедуру погодження із землекористувачами пропозиції номінувати найбільш збережену територію Полісся на міжнародний статус ЮНЕСКО «Біосферний резерват».
Для виявлення очікувань населення щодо створення БРЦП було проведено опитування в 47 організаціях на території майбутнього резервату. З’ясувалося, що населення очікує від статусу біосферного резервату надійного збереження довкілля, розвитку зеленого туризму та екологічно дружнього бізнесу, збільшення притоку інвестицій та покращення соціальної інфраструктури.
«Дійсно, статус біосферного резервату допоможе здійснитися цим очікуванням людей, оскільки за умови дотримання вимог сертифікату територія резервату буде забезпечувати мешканців чистими повітрям та водою, дарами природи (деревина, ягоди, гриби, рослини-медоноси, лікарські рослини), рятувати від наслідків кліматичних змін, бути надійним прихистком братам нашим меншим», – вважає експерт Українського товариства охорони птахів з розроблення номінації біосферного резервату Леонід Проценко.
Для успішного збереження довкілля та культурних цінностей у поєднанні зі сталим використанням природних ресурсів території резерватів розділяють на зони.
Зона ядра – це найцінніші природні території. Це ділянки збереженої дикої природи, середовище існування рідкісних рослин і тварин. І вони потребують абсолютної охорони. До Зони ядра увійдуть Поліський та Рівненський природні заповідники та шість невеликих вже наявних заповідних урочищ. Тут вже запроваджено надійна охорона і такий режим охорони продовжить працювати.
Буферна зона покликана пом’якшувати вплив на найцінніші природні території. Вона охоплює землі охоронних зон Поліського і Рівненського природних заповідників та буферних зон навколо заповідних урочищ.
Земельні ділянки буферних зон залишаються у тій же – державній, комунальній, приватній власності.
Основну площу складають землі державної власності, якими розпоряджаються переважно держлісгоспи. В буферних зонах немає населених пунктів і промпідприємств, що полегшує задачу захисту заповідного ядра.
Транзитна зона – це територія співпраці та стійкого землекористування. У транзитній зоні резервату знаходяться населені пункти, тут ведеться традиційна господарська діяльність, але при цьому постійно здійснюється робота з мінімізації негативного впливу на довкілля, розробляються і впроваджуються природоохоронні заходи, функціонує мережа «м’яких» природоохоронних територій.
«Важлива умова успішності біосферного резервату – чесна, відкрита та екологічно дружня співпраця розташованих на його території установ усіх видів і типів. Лише так стане можливим збалансований розвиток лісового та сільського господарства, екологічно дружнього природокористування, приватного будівництва, рекреаційної та туристичної діяльності. І лише тоді можна говорити про розвиток туристичної індустрії та екологічних бізнес-ініціатив, нові робочі місця для місцевого населення та розквіт малого бізнесу», – наголошують експерти.
