Великдень — головне свято церковного календаря, яке присвячується воскресінню Ісуса Христа. Українці завжди дуже шанували це свято та готувалися до нього заздалегіль.
Журнал Житомира вирішив розповісти про українські пасхальні традиції.
Як визначається дата Великодня
Великдень щороку святкують у інший день і визначається він наступним чином: це перша неділя після першого повного місяця, що настав після дня весняного рівнодення. Свято Воскресіння Христового символізує перехід від смерті до життя, звільнення людства від тягаря гріха та зла, пристання його до любові, свободи і добра. Нині для українців це свято є ще однією нагодою відродити свої традиції та продемонструвати їх унікальність усьому світу.
Фото: localhistory.org.ua
Страсний тиждень: як наші пращури готувались до Великодня
Останній тиждень перед Пасхою має декілька назв: Білий, Жильний, Вербний, Чистий, проте найчастіше його називають Страсним. Він присвячений споминам про останні дні земного життя Спасителя Христа: страждання, хресна смерть та погребіння.
За тиждень до Пасхи потрібно було вичистити хату, привести себе до ладу та приготувати великодній кошик. Всі ці справи виконували в певні дні:
- В понеділок хату мазали глиною та білили стіни в хаті, мили столи, лавки, вікна, двері, складали всі речі.
- У вівторок влаштовували велике прання — прали не лише одяг, але й все, що було у домі: рушники, постіль, хустки, скатертини, килими.
- У середу потрібно було завершити усе, що не встигли за попередні дні. В цей день потрібно було закінчити і роботу в городі, адже після Страсного четверга копати землю було заборонено. В цей день можна було починати готувати вбрання. До Великодня прийнято було вбиратись якнайкраще. Чоловіки начищали чоботи, а жінки діставали найкращі коралі. Дівчата золотили до Пасхи вінки: листкове золото прикладали до листочків, пір’їнок і таким чином оздоблювали вінок.
Четвер завжди виступав своєрідним рубежем. Саме від нього починався відлік великодніх свят. Із цим днем повʼязано чимало традицій. Від самого ранку цього дня господині займались приготуванням частувань до свята. У четвер пекли паску та старалися оздобити її якнайкрасивіше. Ввечері люди йшли до церкви.
Фото: ayni-recepty.com.ua
Фото: hub.com.ua
Також у четвер виварювали сіль. Четвергова сіль здавна вважається одним із найсильніших оберегів. Камʼяну сіль варили у воді, поки вона не набувала білого кольору та не ставала чистою. З цією сіллю йшли до церкви на Страсть, її ж святили на Пасху. Наші пращури вірили, що вона захищає від вроків та недобрих людей. Її сипали під поріг для захисту від нечистих духів.
Старші люди розповідають, що в Чистий четвер після відвідування церкви молодь скрізь запалювала вогні, парубки котили вогняне колесо. Вважалося, що в цей день Бог відпускає на землю всі душі, проте не кожна з них добра — саме тому потрібно захиститись вогнем. Також вогонь виступає певним символом очищення.
Фото: tsn.ua
Крашанки та писанки також малюють у чистий Четвер. В деяких селах Житомирської області писанки прийнято писати в пʼятницю. В інших же це вважається гріхом. Кожна писанка несе свою інформацію, яка заноситься за допомогою малюнків.
Фото: соціальні мережі
- Далі наступала страсна пʼятниця. саме в цей день церква згадує мученицьку смерть Ісуса Христа. Віряни в цей день і сьогодні слухають богослужіння в храмах, там виноситься плащаниця. До моменту виносу цієї святині не прийнято їсти та пити. Після цього дозволені лише хліб та вода. В цей день молитва має особливу силу. Не можна в страсну пʼятницю влаштовувати гуляння, працювати, сваритися, копати землю, шити, прати чи прибирати, вживати алкоголь.
- В страсну суботу віряни також обмежують себе у їжі, присвячують час молитві та своїй душі. Це не день для гулянь та веселощів, фізичної праці та рукоділля.
- В ніч із суботи на неділю у церкві відбувається богослужіння. Тоді ж святять паски. Поки що невідомо чи в цьому році святитимуть паски у храмах, оскільки, на жаль, ми все ще знаходимось під загрозою ракетних обстрілів. За деякими джерелами, їсти освячену їжу в ніч суботи після відвідування богослужіння ще не можна. Інші ж джерела стверджують, що після освячення великодньої їжі нею можна повечеряти у родинному колі.
Фото: ocalhistory.org.ua
Великодні традиції: гаївки та забави
Свято Пасхи прийнято відзначати у колі найближчих людей. Члени родини зазвичай діляться один з одним крашанками та великоднім хлібом. Велику неділю слід проводити зі світлими думками та побажаннями, адже це свято символізує очищення душі від гріха.
Після застілля наші предки зазвичай гуртувались біля церкви, співали пісні та водили танок. Саме в цей день українці співають гаївки. Колись по завершенню співань хлопці утворювали «вежу»: чотирьом хлопцям на плечі стають троє, а тим — двоє і піраміду завершує один парубок. Така «вежа» повинна була обійти церкву, не розпавшись. На думку істориків, вона символізувала єдність світу.